Міністр енергетики Тер’є Осланд оголосив про плани зробити Північне море “центральним сховищем” вуглекислого газу завдяки проєкту Longship, оціненому в $2,6 млрд.
Проєкт Longship фокусується на морському уловлюванні та зберіганні вуглецю (CCS), технології, яка дає змогу захоплювати вуглецеві викиди, перевозити і зберігати їх під морським дном. Ця інноваційна методика покликана пом’якшити вплив кліматичних змін.
Норвегія вже має досвід у цій царині завдяки проєктам Sleipner і Snohvit, що діють з 1996 і 2008 років. Ці проєкти демонструють життєздатність технології CCS.
За планами, Longship має забезпечити потужність у 1,5 млн тонн вуглецю щорічно протягом 25 років. Будівництво першого сховища розпочнеться вже наступного року, а друге сховище матиме ємність 5 млн тонн вуглецю.
Незважаючи на перспективи, критики висловлюють побоювання з приводу довгострокових наслідків зберігання вуглецю під морським дном. Проте представники проєкту впевнені в надійності технології та наголошують на перевагах морського зберігання, таких як мінімальний вплив на навколишнє середовище.
Спільне підприємство Northern Lights, до якого входять Equinor, Shell і TotalEnergies, відіграє ключову роль у реалізації проєкту. Керуючий директор Northern Lights підкреслив потенціал морського зберігання вуглецю і його надійність, звертаючи увагу на відсутність людей у цій зоні.
Хоча плани Норвегії вражають, у світі вже існує понад 50 проєктів CCS, які можуть значно збільшити обсяг вуглецю, що закачується під морське дно.