Масштабне дослідження понад 2,3 мільйона осіб із 60 країн світу демонструє, що заможніші люди проявляють більше просоціальної поведінки, ніж представники нижчих соціальних класів.
Художня література та кінематограф століттями формували наше сприйняття соціальних класів, створюючи усталені стереотипи. Від Боба Кретчита до Чарлі Бакета та родини Візлі, бідні персонажі часто зображуються як найдобріші. Водночас злі герої, такі як Скрудж і містер Бернс, переважно належать до заможних верств населення. Ці стереотипи міцно вкоренилися в культурній свідомості, починаючи з часів Чарльза Дікенса.
Наукове дослідження та його результати
Нове дослідження, проведене міжнародною групою науковців, спростовує ці поширені уявлення. Експерти з Нідерландів, Китаю та Німеччини проаналізували дані за п’ять десятиліть. Вони вивчали результати 471 незалежного дослідження, починаючи з 1968 року. Загальна вибірка охопила понад 2,3 мільйона осіб різного віку з 60 країн світу.
«Незалежно від того, як ми вимірювали соціальний клас, ми виявили невеликий позитивний зв’язок між вищим соціальним класом і більшою просоціальністю», — зазначив професор Пауль ван Ланге. Дослідження зосереджувалося на просоціальній поведінці — діях, спрямованих на допомогу іншим людям або суспільству. Така поведінка включає допомогу, обмін, пожертвування, співпрацю та волонтерство.
Результати дослідження виявилися доволі несподіваними для багатьох. Чим вищий соціальний клас, тим вищий рівень просоціальності демонструють люди. Цікаво, що цей зв’язок зберігається незалежно від віку, суспільства чи культурної зони. Хоча різниця статистично значуща, вона все ж невелика.
Причини та мотивація
Існують дві протилежні теорії щодо зв’язку між соціальним класом і просоціальністю. Перша припускає, що люди з нижчим доходом добріші, щоб зміцнити соціальні зв’язки. Це може допомогти їм у складні часи. Друга теорія стверджує, що заможніші люди щедріші просто тому, що можуть собі це дозволити.
Дослідження виявило, що друга теорія ближча до істини. «Обмеженість ресурсів робить просоціальну поведінку більш витратною для представників нижчого класу», — пояснюють науковці. Бідніші люди часто хочуть бути щедрими, але не мають такої можливості. Вони демонструють менш щедру поведінку не через відсутність бажання, а через обмеженість ресурсів.
Додаткові спостереження
Дослідники помітили цікаву закономірність серед заможних людей. Зв’язок між вищим класом і просоціальністю був сильнішим за обставин публічної благодійності. Це свідчить про бажання заможних осіб мати репутацію щедрих. Така поведінка може приносити певні соціальні вигоди.
Професор ван Ланге також висловив припущення щодо спрямованості доброти. Люди з нижчих соціальних класів можуть бути більш просоціальними до свого безпосереднього оточення, ніж до суспільства загалом. Це спостереження відкриває новий напрямок для подальших досліджень.
Результати цього дослідження можуть мати практичне застосування. Вони допоможуть розробити втручання для подолання структурних бар’єрів на шляху до просоціальності серед нижчих класів. Політики та практики можуть використовувати ці дані для сприяння співпраці між різними соціальними верствами.