У мозку мишей виявлено нейронний “вимикач”, який пригнічує запої, що відкриває нові перспективи лікування алкоголізму.
Нова точка контролю споживання алкоголю
Надмірне вживання алкоголю є однією з головних причин смертності та інвалідності у світі. Проте наявні препарати мають обмежену ефективність і часто спричиняють значні побічні ефекти, зокрема сонливість і безсоння. Проблема полягає в тому, що більшість ліків впливають на широкі групи нейронів, а не на цільові механізми.
Нове дослідження, проведене Жилем Мартеном та його командою в Медичній школі UMass Chan, виявило “невеликий кластер нейронів у медіальній орбітофронтальній корі”, які активуються під час вживання алкоголю і гальмують подальше споживання.
“Ми виявили дискретну кількість нейронів, які реагують на запої”, – зазначив Мартен. Ці нейрони діють як вбудована регуляторна система, яка активується під час вживання алкоголю і, при правильній роботі, “гальмує споживання”.
Технології, що дозволили знайти нейрони
Щоб виявити ці клітини, дослідники використали генетично модифіковану модель мишей, у яких активація чутливих до алкоголю нейронів спричиняла світіння червоного флуоресцентного білка. Це дозволило скласти точну карту активності мозку.
Вимкнення цієї специфічної групи нейронів призводило до значного підвищення споживання алкоголю. Це доводить, що “без цього ансамблю система регуляції втрачає контроль”, і це може бути причиною безконтрольних запоїв.
Перспективи для людини
Досі невідомо, чи має людський мозок ідентичну нейронну систему. Але якщо так – це відкриває можливості для цільового впливу на конкретні групи клітин, що дозволить розробити лікування з мінімальними побічними ефектами.
Як наголошує Мартен, “стимуляція цих нейронів може допомогти людям, які не можуть самостійно припинити пити”. Сучасні досягнення в генній терапії відкривають шлях до персоналізованого контролю нейронної активності, зокрема для лікування розладів споживання алкоголю.
Висновки і надії на майбутнє
Це відкриття — крок до нової генерації ліків, які не блокують роботу цілого мозку, а впливають виключно на “алкогольні” центри. Якщо такі ансамблі будуть підтверджені у людини, медицина отримає потужний інструмент боротьби із залежністю.
“Це дослідження поглиблює наше розуміння того, як мозок реагує на алкоголь, і як цю реакцію можна скоригувати,” — підсумував автор.
Важливо: попри те, що дослідження поки що базується на моделях мишей, воно відкриває потенційний шлях до ефективного і точного лікування алкоголізму.