Астрономи представили чудове зображення, отримане телескопом Gemini North, на якому зображено скупчення Персея. Це скупчення розташоване на відстані 240 млн світлових років і вважається одним із наймасивніших об’єктів у найближчому Всесвіті. Воно включає в себе тисячі галактик.
На знімку чільну роль посідає еліптична галактика NGC 1270, яка здебільшого складається зі старих зірок, у якій процеси зореутворення майже повністю припинилися. Однак її не можна назвати спокійним місцем.
НАСА
У центрі NGC 1270 розташована надмасивна чорна діра, яка активно поглинає речовину. За оцінками астрономів, її маса становить 12 мільярдів сонячних мас. Для порівняння, маса чорної діри в центрі нашої галактики Чумацький Шлях лише 4 мільйони сонячних мас.
Об’єкти подібного типу, як скупчення Персея, часто слугують ілюстрацією існування темної матерії. Спостережувана маса цього скупчення значно менша за ту, що необхідна для утримання галактик від розсіювання. Це призводить до висновку, що у Всесвіті має бути присутня прихована маса, чия гравітація утримує ці галактики разом.
Темна матерія – це невидима форма матерії, яка становить близько 27% усієї маси та енергії у Всесвіті. Вона не випромінює і не поглинає світло, що робить її недоступною для прямих спостережень. Темна матерія не взаємодіє зі звичайною матерією, такою як зірки і планети, крім як через гравітацію.
Наукові спостереження показують, що галактики обертаються швидше, ніж очікувалося на основі видимої маси. Наприклад, зірки на периферії галактики рухаються з такою ж швидкістю, як і зірки в центрі, що вказує на наявність додаткової маси, яку не видно. Ця невидима маса і називається темною матерією.
Дослідження також показують, що темна матерія формує свого роду “каркас” для звичайної матерії, збираючи галактики і галактичні скупчення вздовж “філаментів” у великому масштабі. Хоча точна природа темної матерії залишається невідомою, існує безліч теорій щодо її можливих складових, включно з елементами, які можуть бути не виявлені сучасними детекторами.