Кільця, які ледь світяться, оточують величезні чорні діри і можуть бути виявлені за допомогою телескопів нового покоління. Тим самим буде підтверджена теорія гравітації Ейнштейна.
Кільцеподібне світіння, помічене на першому зображенні чорної діри, зроблене за допомогою телескопа Event Horizon і опублікованому в квітні 2019 року, має бути більш складним, ніж показав знімок.
Гравітація чорної діри настільки велика, що деякі частинки світла, які називаються фотонами, можуть робити від одного до декількох обертів навколо неї, перш ніж бути поглиненими. Ці фотони утворюють «фотонне кільце», що складається з декількох підкілець — кільця світла, надто тонкими для виявлення існуючими телескопами.
Джонсон і його колеги підрахували, що за допомогою телескопів можна буде спостерігати фотонні підзони навколо надмасивної чорної діри в центрі галактики M87.
Телескоп Event Horizon, або EHT, об’єднує телескопи усього світу так, що вони працюють як один більший телескоп. Але щоб розглянути більше деталей, потрібно додати ще кілька телескопів, відстань між якими було якомога більше.
Радіотелескоп на орбіті Землі може захопити перше підкільце чорної діри, а для спостереження за другим підкільцем потрібно ще більш віддалений телескоп — на Місяці. Третє підкільце може бути виявлено за допомогою телескопа, що знаходиться на відстані 150 мільйонів кілометрів від Землі.
Вчені вже давно пропонують запустити в космос віддалені телескопи, але справа так і не зрушила з мертвої точки. Джонсон говорить, що його дослідження дає додатковий привід для створення віддалених телескопів, які можна буде додати в мережу EHT.
Виявлення підкілець підтвердило б теорію гравітації Ейнштейна, що також дозволить більш точно виміряти масу чорної діри і визначити швидкість її обертання.
Натхнення: www.popmech.ru