Екологія

Новий метод вказав на кількість мікропластику в порції морепродуктів

Вчені досі не знають, чи є мікропластик небезпечний для тварин і людей. Це спонукало дослідників з Університету Ексетера розробити новий метод виявлення слідів пластику в тканинах, вчені вже випробували його на ряді морепродуктів.

Food photo created by bearfotos — www.freepik.com

Люди споживають крихітну кількість пластику через бутильовану воду і морепродукти, проте вчені не можуть дати відповідь, як це впливає на наше благополуччя і які рівні мікропластику можна вважати безпечними. Нова методика — це один з перших кроків до розв’язання цієї проблеми, оскільки він дозволяє ідентифікувати і вимірювати одночасно п’ять різних типів пластику.

Для того щоб перевірити свою нову технологію, дослідники купили устриць, креветок, кальмарів, крабів і сардин на ринку в Австралії. В рамках нового методу їстівні тканини були оброблені хімічними речовинами для розчинення пластмас. Отриманий розчин вчені проаналізували за допомогою піроліз-газової хроматографії/мас-спектрометрії, це дозволило ідентифікувати різні види пластику в зразках.

Результати показали, мікропластик в розмірі 0,04 міліграм на грам тканини у кальмарів, 0,07 мг у креветок, 0,1 міліграма у устриць, 0,3 міліграма у крабів і 2,9 мг у сардин. У всіх зразках було виявлено полівінілхлорид, а пластик, виявлений у найвищих концентраціях, був поліетиленом.

«Враховуючи середню порцію морепродуктів, людина може піддаватися впливу приблизно 0,7 міліграма пластику при вживанні устриць або кальмарів і до 30 міліграмів пластику при вживанні сардин», — коментує провідний автор дослідження Франциска Рібейро. «Для порівняння, 30 міліграмів — це середня вага зерна рису».

Типи пластику, знайдені дослідниками, походять з повсякденних джерел, таких як упаковка і синтетичний текстиль. Ці види відходів потрапляють в морське середовище, де вони розкладаються до крихітних частинок, які майже неможливо відстежити. Дані дослідження можуть допомогти вченим простежити шлях, який мікропластик проходить через навколишнє середовище, а також краще зрозуміти, який вплив він чинить на тварин і людей, які споживають його.

«Ми не до кінця розуміємо ризики для здоров’я людини, пов’язані з вживанням пластику, але новий метод допоможе нам з’ясувати це», — підсумовують автори.

Натхнення: www.popmech.ru

Кнопка «Наверх»