Здається, що на фотографії відображені якісь золоті стільники, розділені темними решітками, як вітраж. Однак насправді, це «перша проба пера» нового телескопа, який в найдрібніших подробицях відобразив поверхню Сонця. Це зображення, яке отримало назву «карамельна кукурудза», викликало захват навіть у завзятих астрономів, що спеціалізуються на вивчення нашого світила.
Директора Національної сонячної обсерваторії Валентин Мартінес Піллет схарактеризував цю фотографію, як «кристально чисту і різку». Національна сонячна обсерваторія управляє сонячним телескопом Даніеля К. Іноуйе, який фінансувався Національним науковим фондом, і з допомогою якого було отримано зображення вище.
Відео: NSO/AURA/NSF
Незважаючи на те, що багато астрономів-любителів і професіоналів були зациклені на «гранулярних особливостях», кожна з яких має розмір з цілу область, Мартінеса Піллета більше цікавили тріщини між гранулами. Вивчення цих гранул і тріщин вкрай важливо для розуміння процесів, що відбуваються на Сонці, які також впливають і на нашу планету.
Вчені давно знають про вплив активності Сонця на Землю. Воно може бути виражене у вигляді спокійного сонячного вітру або вибухнути у вигляді викиду корональної маси, які є надзвичайно небезпечними для орбітальних супутників і космонавтів на МКС. Вчені хочуть краще зрозуміти ці процеси і навчитися їх прогнозувати.
І отримання першого настільки чіткого зображення поверхні Сонця лише перший крок на шляху до досягнення мети.
Але астрономи не збираються зупинятися на досягнутому. Два інших інструменту, які повинні бути встановлені цим влітку, розкажуть вченим набагато більше про динаміку магнітного поля, ніж будь-яке зображення, завдяки двом іншим ключовим методам, а саме спектроскопії та поляриметрії.
Спектроскопія – це стандартна астрономічна техніка, яка аналізує конкретні довжини хвиль світла, випромінюваного джерелом, – техніка, яка може виявити розташування різних елементів. Спектроскопія може також сказати вченим, де плазма рухається, вище або нижче на Сонці, використовуючи доплерівський ефект.
Поляриметрія є менш поширеною астрономічною технікою, тому що для того, щоб поляриметрія була успішною, у вчених повинна бути можливість захопити якомога більше фотонів світла, що досить проблематично для далеких зірок. Однак Сонце знаходиться дуже близько і поляриметр сонячного телескопа Даніеля К. Іноуйе буде найбільшим з коли-небудь створених, що зробить поляриметрію потужним підходом для вивчення магнітного поля Сонця.
Магнітне поле Сонця разюче відрізняється від земного, і якщо наше магнітне поле досить спокійне, то у Сонця воно вкрай динамічне. «Крихітні» гранули на отриманому зображенні як раз таки являють собою відокремлені магнітні поля. Вимірювання напрямок світла від цих гранул допоможе вченим зрозуміти напрям силових ліній магнітного поля. Саме цим і займається поляриметрія.
Завдяки отриманим знанням, вчені сподіваються нарешті навчитися передбачати сонячну погоду заздалегідь. Вчені розраховують, що новий сонячний телескоп дасть їм досить докладні дані, щоб почати оцінку потенційних джерел різних явищ. У астрономів існує певні теоретичні напрацювання, і вони вимагають підтвердження або спростування.
Однак сонячний телескоп імені Даніеля К. Іноуйе не буде єдиним у цьому напрямку. Йому допоможуть також: NASA Solar Probe і Solar Orbiter. Не забуваємо також і про сонячний зонд Parker, який пролетить ближче до поверхні Сонця, ніж будь-який інший космічний корабель.
Завдяки цим чотирьом місій вчені сподіваються зрозуміти космічну погоду досить добре, щоб надійно її передбачати.
Натхнення: v-kosmose.com