Паразитичні оси-наїзники за час своєї еволюції «поневолили» і інтегрували у свій геном цілий арсенал вірусів, які допомагають їх потомству виживати всередині гусениць метеликів і навіть «зомбувати» їх, говориться в статті, опублікованій в журналі Science Advances.
Багато паразитичних ос з групи наїзників (Parasitica) привертають увагу біологів і генетиків тим, що вони користуються «біологічною зброєю» — вірусами-симбіонтом, яких вони впорскують разом зі своїми яйцями в тіло комах, всередині яких зростають їх личинки.
Вчені досить давно сперечаються про те, що собою являють ці віруси — хто був їхнім прабатьком, які початкові цілі виконував вірус в організмі оси і хто кого приручив» — комаха вірус або вірус — комаху, і як вони розвивалися далі.
Ганна-Наталі Волков (Anne-Nathalie Volkoff) з університету Монпельє (Франція) та її колеги спробували знайти відповідь на це питання, аналізуючи геном паразитичної оси виду Venturia canescens, чиї «бойові віруси відрізняються відносно примітивною структурою — у них навіть немає ДНК, а лише містяться токсини, що вбивають імунну систему жертви.
Як відзначають вчені, яєчники цієї оси виробляють велику кількість вірусоподібних частинок, що представляють собою капсид — «броню» вірусу — всередині якої знаходиться набір білків, що володіють вкрай токсичними властивостями. Автори статті простежили за роботою клітин, що виробляють ці віруси, і витягли з них нитки РНК, які містять у собі інструкції по їх зборці.
Їх аналіз показав, що вони належали патогену Oryctes rhinoceros з родини так званих нудівірусів — прабатьків безлічі інших патогенів, якими користуються інші види наїзників. Що цікаво, судячи по структурі генів, що відповідають за складання капсида і білкової «начинки» вірусу, він не є родичем так званих браковірусів, якими користуються багато інших видів ос.
Це дуже важливе з еволюційної точки зору відкриття — виходить, що оси приручали і «поневолювали» віруси неодноразово в історії своєї еволюції, вже після того, як предки різних сімейств наїзників розділилися. Цей процес, судячи з майже незначного поширення «обривків» нудивіруса в геномі Venturia canescens, триває навіть сьогодні — Oryctes rhinoceros був інтегрований у геном оси всього кілька мільйонів років тому.
Все це дозволяє говорити про те, що «приручення» вірусів було не випадковою подією, а важливим механізмів в еволюції наїзників і збільшенні кількості їх видів. Цікавим питанням стає те, що відбувається зі «старими» вірусами — Вовків і її колеги знайшли шматки ДНК інших вірусів, які ніяк себе не проявляли в житті ос. Вчені планують знайти відповідь на питання, чому це відбувається, у своїх подальших аналізах ДНК ос-наїзників.
Натхнення: earth-chronicles.ru