Модельні розрахунки показали, як зміни сонячної активності впливають на клімат. Дослідження, які спонсорував Швейцарський національний науковий фонд, припускають, що техногенне глобальне потепління піде на спад протягом декількох майбутніх десятиліть. Зменшення активності Сонця може знизити температуру на півградуса.
Існує рукотворна зміна клімату і природні кліматичні коливання. Важливий фактор, від якого залежить зростання і зниження температури Землі, — Сонце. Активність нашої зірки змінюється, і змінюється інтенсивність сонячного світла, що досягає нашої планети. Одне з ключових питань, з якими стикаються кліматологи, — чи мають ці коливання вплив на клімат Землі. Міжурядова група експертів зі зміни клімату вважає, що сонячна активність не має значення для зміни клімату і що та ж тенденція збережеться в майбутньому.
Дослідники з Фізичної метеорологічної обсерваторії в Давосі, Швейцарського федерального інституту акванауки і технології, Швейцарської вищої технічної школи Цюріха і Бернського університету зараз перевіряють це припущення.
Модельні розрахунки кількісно оцінюють вплив Сонця на земну температуру в наступні 100 років. Вчені припускають, що температура Землі впаде на півградуса, коли сонячна активність досягне мінімуму.
Згідно голові проекту Вернеру Шмутцу, таке зниження температури значне, хоча воно лише трохи компенсує техногенну зміну клімату. «Ми можемо виграти цінний час, коли сонячна активність знизиться і трохи сповільнить темпи глобального потепління. Це допоможе нам впоратися з наслідками зміни клімату». Але це триватиме недовго, попереджає Шмутц, так як за мінімумом буде неминуче слідувати максимум.
Дослідники, що працюють на проекті, зустрінуться в Давосі на конференції, щоб обговорити фінальні результати. Вчені підрахували радіаційний вплив на Землю, враховуючи сонячні частинки і електромагнітну радіацію. Швейцарська вища технічна школа Цюріха вирахувала подальший вплив Сонця на атмосферу Землі, а Бернський університет досліджував зв’язок між атмосферою і океанами.
Швейцарські дослідники констатували більш сильні зміни в радіації, ніж показували попередні моделі. Шмутц впевнений, що «це єдиний спосіб, яким ми можемо дізнатися про природні зміни нашого клімату за минуле тисячоліття». Вчений каже, що інші гіпотези, наприклад, вплив на клімат найсильнішого вулканічного виверження, менш переконливі.
Як поведе себе Сонце в наступні кілька років залишається загадкою. «Результати наших досліджень — все ще гіпотеза, — каже Шмутц. — Та сонячним фізикам все ще складно передбачити наступний цикл».
Але так як ми спостерігали фазу сильної сонячної активності з 1950 року, цілком імовірно, що ми переживемо ще одну низьку точку через 50-100 років. І цей сонячний мінімум може бути таким же інтенсивним, як мінімум Маундера, який став причиною надзвичайно холодної погоди в XVII столітті.
Дослідницький проект є дуже важливим в історичній перспективі. Центр кліматичних досліджень імені Ешегра при Бернському університеті порівняв дані про сонячну активність минулого з іншими специфічними кліматичними умовами. Люди підраховують кількість сонячних плям, яка говорить про рівень сонячної активності, вже три століття. Однак набагато більш складно дізнатися, як холодно було тоді на Землі. «Ми знаємо, що зими під час минулого мінімуму були дуже холодними, принаймні в Північній Європі», — говорить Шмутц. Дослідникам ще належить зробити багато роботи, допоки вони зможуть зрозуміти зв’язок між сонячною активністю і глобальним кліматом і в минулому, і в майбутньому.