Серед найважливіших сучасних проблем в галузі охорони природних ресурсів центральне місце займає проблема охорони та відновлення малих водних об’єктів – річок, водосховищ, ставків, озер, лиманів, боліт, каналів – і розширене відтворення їх водних ресурсів.
Наприклад, малі річки формують водні ресурси, гідрохімічний режим, екологічний стан і якість води середніх і великих річок, створюють природні ландшафти великих територій. Існує і зворотний зв’язок – формування басейнів малих річок визначається станом регіональних ландшафтних комплексів. Незважаючи на величезну роль малих річок і водойм в життя різних регіонів, їх сучасний стан оцінюють як критичний. Більшість малих водних об’єктів відчувають вплив забруднення стічними водами промислових підприємств, сільськогосподарського виробництва, комунального господарства.
Головні негативні чинники, які на сучасному етапі впливають на екологічний стан малих річок і водойм, – це ерозія на водозборі, замулення та занесення, забруднення русел річок і акваторій водойм, зарегулювання стоку, селеві процеси та зсуви, спрямлення русел малих річок, погіршення самоочисних здатностей, меліоративні роботи, гідротехнічні споруди, вирубка лісів і розорювання схилів і багато іншого. Тому нагальна потреба сучасності.
Сучасне екстенсивне використання водойм, малих річок та їх заплав, ресурсів їх ландшафтів та екосистем призвело до розвитку практично всіх сучасних негативних процесів водних об’єктів. Серед найважливіших і гострих проблем багато дослідників особливо виділяють зараз такі їх групи.
1. Пряме забруднення водних об’єктів, яке відбувається в результаті скидання безпосередньо у річки та водойми або в прибережні смуги неочищених або недостатньо очищених стічних вод, органічних залишків, побутового та технічного сміття, і ін.
2. Руйнування природних ландшафтів і біоценозів річкових долин, улоговин водойм і, як наслідок, змив у водні об’єкти наносів, надлишку природних речовин, а також забруднень.
3. Інженерні перебудови русел і заплав, зокрема спрямлення, поглиблення і каналізування русел, прокладка трубопроводів, створення гребель і осушувальних систем, витяг з русел і акваторій водойм алювіальних відкладень (глини, піску, гальки, гравію).
4. Вторинне (або власне) забруднення річок і водойм за рахунок продукування надлишків біомаси, яка не піддається повному розкладанню або споживанню, як наслідок – замулення та занесення русел річок, акваторій водойм.