Екологія

Озонова діра над Антарктидою зникає повільніше, аніж прогнозовалося

В цьому звинуватили «старі» фреони. Якщо запаси цих шкідливих газів не ліквідувати в найближчі роки, вони можуть подіяти на атмосферу так само, як 9 мільярдів тонн вуглекислого газу.

Хіміки і екологи виявили, що обсяг викидів заборонених типів фреонів падає значно повільніше, ніж це передбачає теорія. Це виявилося пов’язано з несподівано великими запасами «старих» фреонів. Цей процес може уповільнити затягування озонової діри над південним полюсом Землі. Статтю вчених опублікував науковий журнал Nature Communications.

«Де б не знаходилися ці джерела фреонів, ми повинні задуматися про те, щоб вилучити й знищити ці речовини. В деяких випадках, наприклад, при демонтажі будівель, це легко зробити, прибравши з будови ізолюючу піну, в якій є фреони. Це не тільки прискорить заростання озонової діри, але і сповільнить глобальне потепління», – пояснила Сьюзан Соломон, хімік з Массачусетського технологічного інституту (MIT, США) і одна з авторок роботи.

Фреони – це сполуки фтору та інших галогенів з вуглеводнями. До середини 1980 років, коли Соломон і її колеги по MIT виявили, що фреони руйнують озоновий шар і вже встигли породити «озонову діру» над Антарктикою, їх застосовували як холодоагенти і компоненти для будматеріалів практично скрізь.

Після тривалих міжнародних переговорів виробництво і застосування найбільш небезпечних різновидів фреонів заборонили на всій планеті в рамках Віденської конвенції 1985 року і Монреальського протоколу до неї 1987 року. Чотири роки тому вчені з MIT вперше зафіксували ознаки того, що в результаті цих заходів розміри озонової діри стали зменшуватися, а стан озонового шару – поліпшуватися.

В останні роки, як зазначають Соломон і її колеги, вчені виявили натяки на те, що концентрація двох найстаріших типів фреону, CFC-11 і СFC-12, може падати повільніше, ніж це передбачали теоретичні моделі, які хіміки з MIT розробили ще під час прийняття Монреальського протоколу.

Невраховані витоки фреону

Дослідники з MIT перевірили, чи так це насправді, вимірявши частки цих речовин в атмосфері в різних регіонах Землі. Крім того, вони спробували зрозуміти, звідки походить цей фреон. Спочатку хіміки і екологи підозрювали, що його джерелом можуть бути нелегальні заводи по виробництву CFC-11 і СFC-12 в Китаї. Однак після того, як влада КНР ліквідували ці заводи, падіння концентрації цих типів фреону не прийшло в норму.

Нові спостереження і дані розрахунків Соломон і її колег показують, що розбіжності між їх минулими передбаченнями і поточними концентраціями фреонів в атмосфері пов’язані з тим, що хіміки сильно недооцінювали вже наявні запаси цього газу на Землі.

Цей газ досі знаходиться всередині ще робочих або вже викинутих холодильників, будівельних матеріалах і теплоізоляції, а також у ряді інших промислових продуктів. Ці фреони поступово випаровуються в атмосферу, сповільнюючи процес відновлення озонового шару. В цілому кожен рік таким чином в атмосферу потрапляє близько 10 тис. тонн фреонів.

Як з’ясували дослідники, ці невраховані викиди можуть відсунути час відновлення озонової діри над Антарктидою приблизно на шість років. Крім того, якщо всі запаси цих газів в найближчі роки не ліквідують повністю, вони можуть подіяти на клімат подібно до того, якби в атмосферу потрапили додаткові 9 млрд. тонн вуглекислого газу.

Тому вчені закликають всіх учасників Монреальського протоколу прийняти відповідні заходи і підписати угоди, які дозволили б локалізувати подібні приховані джерела CFC-11 і СFC-12 і ліквідувати їх максимально швидко. Це значно зменшило б навантаження і на озоновий шар, і на клімат Землі, вважають вчені.

Натхнення: earth-chronicles.ru

Кнопка «Наверх»