Минулого року нейробіолог Сузана Еркулано-Оузель у своїй науковій праці зробила суперечливу заяву про те, що м’ясоїдні динозаври на кшталт тиранозаврів за рівнем інтелекту були порівнянними з приматами. Міжнародна команда палеонтологів, біологів, фахівців у галузі нейроанатомії та когнітивної психології опублікувала нове дослідження, яке відстоює прямо протилежні висновки.
Скелет тиранозавра в Зенкенбергському музеї у Франкфурті, Німеччина / © University of Bristol, Kai R. Caspar
У статті, що вийшла 2023 року в Journal of Comparative Neurology, Еркулано-Оузель за допомогою методу філогенетичного брекетінгу спробувала розрахувати, скільки нейронів могло бути в мозку в Tyrannosaurus rex і подібних до них хижих динозаврів. Вчена стверджувала, що кількість нейронів у них приблизно відповідала числу цих нервових клітин у сучасних мавп, таких як павіани. Дослідниця побачила в цьому свідчення більш розвиненого, ніж вважалося раніше, інтелекту в T. rex. Зокрема, вона навіть допустила здатність тиранозаврів до передачі знань і використання знарядь.
У науковій спільноті роботу зустріли з великим скепсисом. Багато хто захотів публічно довести неправоту Еркулано-Оузель, оскільки її стаття потрапила до ЗМІ і наробила багато галасу. У підсумку сформувалася ціла група вчених із різних країн, зокрема Німеччини, Канади, США та інших. Їхнє дослідження-спростування наприкінці квітня 2024 року опублікував журнал The Anatomical Record.
До цього палеонтологи і біологи десятиліттями вивчали розміри й анатомію мозку доісторичних ящерів, роблячи на підставі отриманих даних висновки про їхню можливу поведінку і спосіб життя. Мозок динозаврів досліджують за допомогою так званих ендокастів – зліпків внутрішньої поверхні черепної коробки, а також виходячи з форми самих порожнин.
Детально розглянувши методи, які застосувала Еркулано-Оузель, її опоненти показали їхню ненадійність. Зокрема, вчені виявили істотне завищення в оцінках розмірів мозку динозаврів і кількості нейронів у ньому, особливо в області переднього мозку. Крім того, підрахунок нейронів сам по собі не дає змоги вірогідно передбачити рівень інтелекту, підкреслили автори нової наукової роботи.
Відомо, що кількість нейронів збільшується пропорційно до розмірів тіла. За словами дослідників, таким гігантам, як тиранозаври, вага яких могла сягати 14 тонн, було потрібно більше нейронів просто для забезпечення базових функцій їхніх масивних тіл, а не для якихось інтелектуальних завдань на кшталт використання знарядь.
Співвідношення між масою мозку і тіла у хребетних, що живуть на суші. У динозаврів, подібних до T. rex, це співвідношення таке саме, як у рептилій, що живуть нині / © Cristian Gutierrez-Ibanez et al., University of Bristol
Один з авторів спростування – професор біологічних наук Дуглас Р. Вайлі (Douglas R. Wylie) з Університету Альберти (Канада) – також сказав, що в мозку рептилій нейрони компонуються менш щільно та кількість зв’язків між ними менша, ніж у мозку птахів і ссавців. Утім, зазначимо, що з погляду сучасної науки динозаври ближче до птахів, які й входять до групи динозаврів, ніж до рептилій.
Оскільки число нейронів – поганий орієнтир для оцінки когнітивних функцій, опертя на нього при визначенні рівня інтелекту в давно вимерлих видів може вести до надзвичайно некоректних тлумачень, як і сталося з роботою Еркулано-Оузель. Для перевірених висновків учені рекомендували розглядати ширший спектр даних, зокрема деталі анатомії скелета, гістологію кісток, аналіз скам’янілостей і поведінку споріднених видів, що живуть сьогодні.