Як працює передпусковий підігрівач
Припустимо, ви зважилися на установку передпускового підігрівача, купили прилад і його встановили на ваш автомобіль. При цьому вас обов’язково запитають: як саме ви хочете включати пристрій: безпосередньо з кабіни автомобіля, за допомогою пульта дистанційного керування (трансподера) або безпосередньо з мобільного телефону (GSM-модуль). Перший варіант найдешевший, до його недоліків можна віднести лише те, що якщо вам знадобиться перепрограмувати , то потрібно буде знову йти в машину і переставляти час. Другий варіант дорожчий, але він позбавлений недоліку першого варіанту. Нарешті, третій варіант – найзручніший, оскільки не передбачає носіння з собою додаткового пристрою, адже всі операції можна виконувати з мобільного телефону. Втім, тут доведеться витратитися на придбання GSM-модуля, вартість якого варіюється в широких межах.
Після того, як у вказаний вами час сигнал від таймера, пульта дистанційного керування або з телефону надійде в блок управління підігрівачем, спрацює запуск пристрою, в його камеру згоряння з бака автомобіля почнеться підсмоктування бензину або дизеля через паливопровід. Там паливо змішається з повітрям, а отримана паливноповітряна суміш запалиться від свічки запалювання або керамічних штифтів.
Тепло накопичується в теплообміннику, звідки воно за допомогою насоса проганяється по малому контуру і обігріває двигун, сприяючи швидкому запуску. Якщо активована функція обігріву салону, то при досягненні певної температури включається термореле, і тепло, яке надходить з теплообмінника, направляється в салон автомобіля, а також – на скла.
При досягненні заданої водієм температури в салоні, термореле відключає вентилятор печі, включаючи його знову, якщо температура повітря в салоні знизиться. В результаті, коли водій підходить до автомобіля, він отримує прогрітий двигун і теплий салон. Залишилося лише завести мотор і – в дорогу!
Які бувають види передпускових підігрівачів
За типом пристрою опалювачі поділяються на рідинні і повітряні. На легкових автомобілях використовуються рідинні підігрівачі, а доля повітряних пристроїв – спецтехніка, вантажівки, автобуси і морські судна. Повітряні опалювачі мають більші габарити, ніж рідинні, виробляють більше тепла і, відповідно, споживають більше палива.
Рідинні опалювачі, в свою чергу, поділяються на кілька видів. Відзначаємо – вони призначені для роботи з бензиновими і дизельними моторами, так і з силовими установками, що працюють на газу. Умовно ці види можна позначити так:
А – для компактних авто;
Б – універсальні;
В – для мінівенів і позашляховиків.
Вид «А» має найбільші компактні розміри з усіх представлених, призначений для установки на авто з невеликими габаритами салону і двигунами об’ємом до 2.0 літра. Природно, споживання палива у таких підігрівачів найбільш економне. Вид «Б» від того і вважається універсальним, що в ньому збалансовані такі властивості, як економічність і розмір – подібний пристрій можна встановити як на компактне авто, так і на вантажний мікроавтобус. Нарешті, третій вид «В» має більші розміри, ніж перші два, віддає більше тепла і споживає більше пального. Його особливість – в оптимізованому режимі циркуляції рідини, що дозволяє швидше обігріти як двигун великого обсягу, так і більш об’ємний салон.
Плюси і мінуси передпускових підігрівачів
Відзначимо відразу – переваг у передпускових підігрівачів більше, ніж недоліків. Перш за все, автолюбитель, який встановив на свою машину автономний передпусковий підігрівач, забезпечує себе готовим до експлуатації автомобілем, двигун і салон якого прогріті до оптимальних температур. По-друге, використання пристрою для підігріву двигуна допомагає продовжити термін експлуатації силового агрегату, адже більшість двигунів хоч і «привчені» заводитися в найлютіші морози, але це все одно стрес для силових установок, який знижує їх експлуатаційний ресурс.