Дослідники з Оттавського університету створили нові тривимірні температурні моделі надр, які пояснюють приховані глибинні процеси під Гренландією та їхній вплив на льодовиковий покрив.
Гренландія є ключовим регіоном для кліматичних досліджень, оскільки її льодовиковий щит істотно впливає на майбутній рівень моря. Водночас острів у минулому переміщувався над «гарячою точкою Ісландії», тобто «глибинним джерелом мантійного тепла». Це сформувало складну теплову структуру під корою. Нові дані дозволяють простежити цей шлях точніше.
Команда об’єднала супутникові та наземні геофізичні спостереження. Для аналізу застосували ймовірнісне моделювання та сотні тисяч комп’ютерних симуляцій. Результатом стали високоточні карти температур верхньої мантії. Контрасти тепла виявилися значно більшими, ніж очікувалося раніше.
Дослідники встановили, що в’язкість мантії може змінюватися на три порядки величини. Це безпосередньо впливає на те, як тверда Земля згинається під навантаженням льоду. Отримані 3D-моделі добре узгоджуються з палеоданими рівня моря та сучасними GPS-вимірюваннями руху поверхні. Це підтверджує їхню надійність.
Перший автор Парвіз Аджурлу зазначає: «Наші моделі виявляють значні поперечні варіації теплової структури Землі під Гренландією». За його словами, ці відмінності допомагають зрозуміти тектонічну історію острова. Вони також уточнюють вплив глибинного тепла на властивості корінних порід.
Головний дослідник Гленн Мілн підкреслює практичне значення роботи. «Відхилення температури безпосередньо впливають на взаємодію між льодовиковим покривом і корінною породою». Саме ці процеси визначають, як лід реагує на сучасне потепління. Коректне врахування цієї взаємодії є критичним для прогнозів.
Отримані результати покращують моделі майбутніх змін льодовикового щита. Вони також підвищують точність оцінок підвищення рівня Світового океану. Дослідження демонструє, як знання про глибинну будову Землі допомагає краще зрозуміти кліматичні ризики.