Нове дослідження, опубліковане в журналі Aging Cell, виявило, що імунна стійкість, опосередкована геном TCF7, суттєво подовжує тривалість життя шляхом збереження імунної функції та захисту від біологічних механізмів старіння.
Механізми імунної стійкості та їх вплив на здорове старіння
Дослідники проаналізували дані 17 500 осіб різного віку. Ген TCF7 відіграє вирішальну роль у підтримці регенеративного потенціалу імунних клітин, що безпосередньо впливає на тривалість життя. Ця імунна стійкість протидіє трьом основним факторам старіння і смертності.
Перший фактор – хронічне запалення, яке асоціюється з численними віковими захворюваннями. Другий – імуносклероз, тобто поступове зниження функціональності імунної системи. Третій фактор – прискорена загибель клітин, що порушує тканинний гомеостаз. Захисний механізм імунної стійкості ефективно пом’якшує ці процеси.
Результати дослідження демонструють вражаючі відмінності у виживаності. Люди віком 40 років з низькою імунною стійкістю мають ризик смертності в 9,7 разів вищий порівняно з однолітками з оптимальною стійкістю. Такий ризик еквівалентний показникам людей віком 55,5 років з оптимальною імунною стійкістю.
Переваги оптимальної імунної стійкості та критичні періоди для втручання
Підтримка оптимальної імунної стійкості має численні переваги для здоров’я. Вона зберігає молодість імунного профілю незалежно від віку людини. Імунна стійкість також посилює ефективність вакцинації, що особливо важливо для людей старшого віку.
Значне зниження ризику серйозних захворювань є ще однією перевагою. Люди з високою імунною стійкістю мають нижчий ризик розвитку серцево-судинних захворювань, хвороби Альцгеймера та тяжких інфекцій. Всі ці фактори сприяють здоровому довголіттю через механізми салютогенезу.
Дослідження виявило критичний період для втручання – середній вік. У період від 40 до 70 років оптимальна імунна стійкість знижує смертність на 69%. Саме цей віковий проміжок є найсприятливішим для терапевтичних втручань, спрямованих на подовження тривалості життя.
Біологічні межі довголіття та перспективи подальших досліджень
Після 70 років спостерігається цікавий феномен. Показники смертності між групами з різним рівнем імунної стійкості починають зближуватися. Цей факт свідчить про існування біологічних меж збільшення тривалості життя, які неможливо подолати навіть за наявності оптимальної імунної стійкості.
Старший автор дослідження Суніл К. Ахуджа з UT Health San Antonio пояснює новизну підходу: “У той час як більшість досліджень старіння зосереджені на механізмах захворювання та біології старіння, наша робота висвітлює, як імунна стійкість підтримує салютогенез, активно зміцнюючи здоров’я”. Дослідник підкреслює, що такий підхід відкриває нові перспективи для розробки стратегій збереження здоров’я впродовж життя.
Розрив у виживаності між людьми з різними рівнями імунної стійкості сягає 15,5 років. Така значна різниця підкреслює важливість раннього втручання для підвищення імунної стійкості. Посилення функції гена TCF7 та пов’язаних механізмів може стати перспективним напрямком для розробки терапевтичних стратегій, спрямованих на продовження здорового життя.