Вважається, що речовини навколо невеликих зірок недостатньо для появи газових гігантів. Однак спостереження телескопа TESS виявили кілька таких систем, включаючи величезну планету поблизу зірки вп’ятеро менше Сонця. Це ставить під сумнів наші уявлення про те, як утворюються подібні планети.
Як і інші планети, газові гіганти утворюються з газопилового диска, що оточує новонароджену зірку. Передбачається, що спершу формується щільне ядро, і тільки після того, як воно набирає масу в 15-20 мас Землі, його гравітація дозволяє утримувати легші елементи і накопичувати велику газову оболонку.
Але у невеликих зірок і протопланетні диски невеликі. Заведено вважати, що в них недостатньо матеріалу для утворення газових гігантів, та й сам диск не здатний проіснувати стільки часу, скільки потрібно для зростання таких планет. Втім, нова робота астрономів з Лондонського імперського коледжу показала, що це не так і у деяких мініатюрних зірок все-таки є свої газові гіганти. Стаття про це опублікована в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Едвард Брайант (Edward Bryant) і його колеги використовували дані космічного телескопа TESS. Апарат веде пошуки далеких планет транзитним методом, реєструючи слабкі зміни в яскравості зірок, які можуть бути пов’язані з проходженням планет між ними і нами. Вчені відібрали спостереження більш ніж 91 тисячі зірок масою менше 0,7 маси Сонця і серед них знайшли 15 транзиту, можливо, викликаних присутністю гігантської планети.
П’ять з 15 кандидатів вже підтверджені додатковими спостереженнями, причому одна з цих величезних планет обертається навколо зовсім невеликої зірки, маса якої становить всього 20 відсотків від сонячної. Її існування ніяк не узгоджується з нашими уявленнями про те, як і в яких умовах формуються газові гіганти.
Втім, можливо, вчені просто недооцінюють розміри протопланетних дисків, які можуть накопичувати невеликі зірки. Спостерігати їх на самих ранніх етапах досить складно, і частіше ми бачимо ці диски лише пізніше, коли зірки розпалюються досить яскраво, а в газі і пилу з’являються просвіти. До цього часу вони можуть вже втрачати частину своєї маси.