Сара-Жанна Ройер і її команда вчених з Гавайського університету в Маноа вивчали біологічні джерела метану в океані. Але джерело, яке вони виявили, виявилося не біологічним, а синтетичним.
Виявилося, що пластик небезпечний не тільки для морського життя і стану океану, але і для всієї планети. При взаємодії з сонцем він виділяє парникові гази, такі як метан і інші шкідливі гази, такі як етилен.
Метан має у 25 разів більш сильний парниковий ефект, ніж вуглекислий газ, в розрахунку на 100 років. Що стосується етилену, то він виділяється при виробництві викопного палива і змішується з гідроксидом в атмосфері з утворенням монооксиду вуглецю. Автори дослідження відзначають, що кількість метану, що випускається пластиком, ймовірно, складає лише частину від загального обсягу, але інші рідкісні не парникові гази, які він виділяє, можуть чинити більший вплив.
Земля уже має справу із серйозним потеплінням від викидів парникових газів. Тепер виявлено нове джерело цих газів, яке ніхто не вимірював.
Команда помістила пластик різної щільності, розмірів і форм в контейнери, наповнені водою і повітрям. Один пластик був поміщений в морську воду з Тихого океану, інший — у воду вищого ступеня очищення. Зразки включали полікарбонат, акрил, поліпропілен, полістирол і поліетилен високої щільності.
Пластиком з найбільшим парниковим слідом був поліетилен низької щільності, який використовується найчастіше. Після 212 днів під сонцем пластик виділяв у 176 разів більше метану, ніж на початку експерименту в очищеній воді.
Вчені також переміщали деякі зразки пластику в темряву після того, як піддавали їх впливу сонячного світла, і виявили, що процес тривав і в темряві. Пластик, ніколи не перебував на світлі, випускав дуже мало метану і етилену, а пластик, що піддавався впливу повітря, викидав в 2 рази більше метану та у 76 разів більше етилену в порівнянні з пластиком у воді.
За словами Ройер, отримані результати показали, що пластикові відходи і зміна клімату — дві найбільші проблеми в світі, — пов’язані сильніше, ніж передбачалося.