Фізик Томас Кемпбелл стверджує, що наш світ є комп’ютерною симуляцією, і запропонував серію експериментів для перевірки цієї теорії.
У 2017 році Кемпбелл опублікував статтю в журналі The International Journal of Quantum Foundations, де описав експерименти, що могли б довести існування віртуальної реальності. Через 7 років вчені з Каліфорнійського політехнічного університету вирішили провести ці експерименти, сподіваючись отримати вагомі наукові докази цієї теорії.
Команда розпочала з першого експерименту, запропонованого Кемпбеллом, який заснував некомерційну організацію Центр з об’єднання науки і свідомості (CUSAC) для фінансування досліджень. Одним із ключових експериментів є модифікація двощілинного досліду, що демонструє хвильову або корпускулярну природу фотона залежно від наявності спостерігача. Кемпбелл вважає, що якщо виключити спостерігача з експерименту повністю, то жодних даних про його проведення не залишиться.
Ця гіпотеза порівнюється з поведінкою відеоігор, де текстури завантажуються лише тоді, коли гравець дивиться на них. Кемпбелл стверджує, що всесвіт є партисипаторним, тобто існує лише за участю людей і при їхній взаємодії з ним.
Ідея симуляції не є новою. У 2003 році шведський філософ Нік Бостром висунув теорію, що технологічно розвинені цивілізації можуть створювати симуляції всесвіту. За цією теорією, більшість розумних цивілізацій існують у симуляціях, тому земляни теж можуть бути частиною віртуальної реальності.
Гіпотеза Кемпбелла відрізняється від теорії Бострома тим, що свідомість не є продуктом симуляції, а основоположним елементом реальності.
Експерименти, запропоновані Кемпбеллом, покликані встановити зв’язок між людською свідомістю і космосом. Якщо вченим з CUSAC вдасться надати хоч один доказ того, що людство живе в симуляції, це може кардинально змінити наше розуміння навколишнього світу.