Дослідження ДНК загиблих у Помпеях показало їхнє походження зі Східного Середземномор’я, Близького Сходу та Північної Африки.
Міжнародна команда палеогенетиків дослідила стародавню ДНК з останків мешканців Помпей, загиблих під час виверження Везувію в 79 році н.е., і виявила, що частина їхніх предків походила зі Східного Середземномор’я, Близького Сходу та Північної Африки. Це дослідження, опубліковане в журналі “Current Biology”, також внесло корективи в ідентифікацію статі й можливих родинних зв’язків померлих, зокрема, показало, що одна з осіб, яку вважали жінкою, насправді була чоловіком з темною шкірою та чорним волоссям.
Перші великі розкопки Помпей, які почалися ще в XVIII столітті, надали безліч цінних артефактів і добре збережених фресок, а також гіпсові виливки тіл загиблих, створені за методом італійського археолога Джузеппе Фіореллі у XIX столітті. Метод дозволяв заливати гіпсом порожнечі, що утворилися після розкладання м’яких тканин тіл, зберігаючи контури загиблих у момент катастрофи.
Девід Райх з Гарвардського університету та його колеги використали цей метод для відбору фрагментів кісток 14 осіб для генетичного аналізу. У п’яти випадках вдалося виділити ядерну ДНК, яка вказала на гаплогрупи, характерні для населення Західної та Центральної Азії, Південної Європи та Північної Африки. Ці індивіди були генетично ближчими до населення Східного Середземномор’я, а не до італійських популяцій залізної доби, таких як етруски.
Особливу увагу вчені приділили решткам, знайденим у так званому Будинку Золотого Браслета. Тут археологи виявили чотирьох загиблих: двох дорослих і двох дітей, яких раніше вважали членами однієї родини. Однак аналіз ДНК показав, що одна з осіб, яку ідентифікували як жінку через її положення та наявність золотого браслета, була чоловіком із темною шкірою. Крім того, жоден із дітей не був його близьким родичем, що спростовує попереднє припущення про родинний зв’язок.
Подібні корективи були внесені й щодо решток, знайдених у Дому Криптопортикуса. У цьому будинку археологи знайшли тіла двох людей, які, згідно з ранніми припущеннями, могли бути сестрами або матір’ю і дочкою, оскільки їхні пози свідчили про близький зв’язок. Однак аналіз ДНК одного з цих індивідів показав, що він був чоловіком, тим самим виключаючи можливість родинних зв’язків такого типу.
Ще один індивід, виявлений на Віллі Містерій, був дорослим чоловіком з низьким соціальним статусом, який, ймовірно, працював на віллі. Його останки, зокрема залізна каблучка та бронзові монети, дозволили зробити припущення щодо його походження та ролі в римському суспільстві.
Загалом, дослідження вказує на те, що генетичне різноманіття в античному Римі було високим вже в часи Республіки, задовго до розквіту Імперії, що свідчить про ранні міграційні процеси зі Східного Середземномор’я та інших регіонів.