Головна / Земля / Летючі миші виявилися незалежними від своїх мікробів

Летючі миші виявилися незалежними від своїх мікробів

Вчені проаналізували склад бактерій в організмі кажанів з різних кінців Африки і виявили, що вони досить сильно відрізняються від симбіонтів інших ссавців. Крім того, різниця в наборі мікробів не залежала від еволюційної відстані між видами кажанів. Це може означати, що вони не так сильно залежать від своїх бактерій, як інші ссавці. Робота опублікована в журналі mSystems.

У кажанів чимало унікальних для ссавців властивостей: крім уміння літати вони відомі своїм довголіттям, здатністю переносити безліч вірусів без шкоди для здоров’я, підвищеною температурою тіла та зниженою активністю імунітету. Багато з цих фізіологічних параметрів у ссавців пов’язані з діяльністю кишкових мікробів — наприклад, вони можуть регулювати рівень імунної агресії в організмі.

Група вчених під керівництвом Джека Гілберта (Jack Gilbert) з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго провела масштабний перепис мікроскопічних симбіонтів у африканських кажанів. Дослідники зібрали зразки бактерій з кишківника, з ротової порожнини та з шкіри 497 кажанів з дев’яти різних сімейств. Особин виловлювали по всьому континенту в різних середовищах існування, від прибережних до гірських областей.

Вчені виявили, що набір бактерій в роті і на шкірі кажанів в цілому схожий на інших ссавців, а от мешканці кишківника сильно відрізняються. У ссавців частіше переважають представники групи Firmicutes, а у кажанів — групи Proteobacteria. Відомо, що протеобактерії домінують у кишківнику птахів, тому можна припустити, що цю особливість кажани придбали разом з польотом.

Потім дослідники спробували встановити кореляцію між набором бактерій, раціоном, місцем проживання та таксономічною приналежністю кажанів. Вони виявили, що їжа дозволяє пояснити менше п’яти відсотків різноманітності кишкових мікробів. Географічна приналежність тварин дозволила пояснити до десяти відсотків різноманітності.

Цікавим було те, наскільки мікробний склад відрізнявся у різних груп мишей. Незважаючи на те, що він був сильно схожий у особин одного виду, у різних видів відмінності були не пропорційні ступеню їх споріднення. Іншими словами, у великих груп — пологів і сімейств — летючих мишей вчені не знайшли спільних пристосувань до взаємодії з тими чи іншими бактеріями. З цього вони зробили висновок, що кажани в меншій мірі залежать від своїх симбіонтів, а ті не відіграють ключової ролі в їх фізіологічних функціях.