Поширення дезінформації в мережі описали за допомогою моделі ядерного реактора.
Дослідники з Шаньдунського педагогічного університету створила модель поширення чуток і фейків, засновану на ланцюгових ядерних реакціях. Математична модель розкриває механізми поширення дезінформації та потенційні стратегії для боротьби з нею.
Традиційно для аналізу поширення фейків використовують моделі зараження. У них чутки розглядають як мікробів, які передаються від людини до людини, поступово охоплюючи популяцію. Але, як вважають китайські вчені, такі моделі “розглядають поширення чуток як пасивний процес зараження, ігноруючи поведінкові та психологічні зміни людей у реальному світі, а також вплив зовнішніх подій”.
Відійшовши від традиційних стратегій, учені провели паралелі між поширенням чуток і ядерним поділом – реакцією, що відбувається в ядерних реакторах. Дослідники розглядають чутки як нейтрони, частинки, які ініціюють ядерний поділ. Коли люди стикаються з цими чутками, вони передають їх іншим, створюючи ланцюгову реакцію дезінформації.
Ядерний поділ нейтронами залежить від порогового значення енергії – не всяке зіткнення запустить реакцію. Подібно до цього люди, вважають учені, діляться на групи залежно від їхніх власних “порогів інтересів”, які враховують індивідуальну поведінку та відмінності.
Цей новий погляд допомагає пролити світло на закономірності поширення чуток і запропонувати стратегії для боротьби з фейками. За словами Чжена, “ступінь поширення чуток тісно пов’язаний з часткою раціональних користувачів Інтернету”. Насамперед дослідники виокремлюють рівень освіти користувачів та офіційні роз’яснення урядів і ЗМІ, які підвищують поріг інтересів, блокуючи ланцюгову реакцію.