Акції Nvidia у понеділок просіли більш ніж на 4% після того, як рада директорів компанії оголосила про розслідування щодо гендиректора Дженсена Хуана (Jensen Huang) та його стосунків з топменеджеркою Еліс Хуан (Alice Huang), яку спецслужби США підозрюють у шпигунстві на користь Китаю. На цьому тлі кілька юридичних фірм уже почали готувати позови проти виробника чипів, про що повідомляє TechCrunch.
Щонайменше чотири юридичні фірми, серед яких Schall, Brown & Schwartz та Levi & Korsinsky, у понеділок оголосили про власні «розслідування» того, чи не ввела Nvidia інвесторів в оману. Професор права Стенфордського університету та фахівець з ринку цінних паперів Роберт Бартлетт (Robert Bartlett) очікує, що до них приєднаються й інші.
За його словами, у таких ситуаціях позивачі мають сильний стимул бути першими. Згідно з федеральним законодавством США про цінні папери, перша подана скарга запускає офіційне публічне повідомлення, після чого інвестори протягом 60 днів можуть звернутися до суду з проханням визнати їх основними позивачами. Фірма, яка подає позов раніше за інших, отримує фору у залученні інвесторів із найбільшими збитками та у формуванні наративу справи.
Прогноз Бартлетта швидко справдився: вже в другій половині понеділка в федеральному суді Північного округу Каліфорнії, де базується Nvidia, з’явився перший колективний позов. Нью-Йоркська Rosen Law Firm, яка спеціалізується на колективних позовах акціонерів, подала його від імені роздрібного інвестора Марка Кістенмахера (Mark Kistenmacher). Згідно з доданим до позову графіком угод, він цього року здійснив сім покупок акцій Nvidia на загальну суму близько 20 500 доларів.
Запропонований клас позивачів охоплює всіх, хто купував цінні папери Nvidia в період з 9 жовтня 2025 року по 8 листопада 2026 року. У позові фігурують як сама компанія, так і особисто Дженсен Хуан.
У чому звинувачують Nvidia та її гендиректора
Скарга стверджує, що Nvidia та Хуан ввели інвесторів в оману щодо зв’язків гендиректора з Megaspeed — сингапурською компанією, яка займається дата-центрами і де Еліс Хуан вважалася одним із ключових керівників.
Як «доказ» позивачі наводять три публічні заяви:
- коментар речника Nvidia Джона Ріццо (John Rizzo) наприкінці жовтня про те, що взаємодія Хуана з Еліс Хуан була «не чимось незвичним чи неочікуваним»;
- ранішу заяву компанії, що вона «не виявила жодних доказів відхилення» своїх чипів;
- слова Дженсена Хуана в інтерв’ю Bloomberg 30 жовтня про те, що відносини Nvidia з Megaspeed були «нормальними й не незвичними».
На думку позивачів, усі три заяви були неправдивими або вводили в оману, оскільки Хуан мав романтичні стосунки з Еліс Хуан. Кістенмахер вимагає невизначену суму відшкодування збитків, відсотки, оплату послуг адвокатів і наполягає на розгляді справи судом присяжних.
Бартлетт наголошує: юридична конструкція позову не залежить від того, що саме ще може виявити внутрішнє розслідування ради щодо особистого життя Хуана. Коли The New York Times уперше написала про його зв’язки з Еліс Хуан, Ріццо дійсно сказав виданню, що такі відносини «не є незвичними чи неочікуваними». В іншому коментарі для The Hill він заявляв, що Megaspeed нічим не відрізняється від інших регіональних хмарних клієнтів, а зустрічі з клієнтами — це частина роботи CEO, який спілкується з тисячами керівників щороку.
Тепер, за словами Бартлетта, стало очевидно, що це не відповідало дійсності. За даними The New York Times, спецслужби США більше року стежили за Еліс Хуан. З погляду права про цінні папери, попередні заяви Nvidia, як зазначає експерт, були «очевидно такими, що вводять в оману». Оскільки Хуан є генеральним директором, його обізнаність юридично «приписується» компанії: Nvidia вважається такою, що знала те саме, що й її керівник.
Класичний «шахрайство на ринку» та можливі збитки
Бартлетт прогнозує, що в основі справи лежатиме класичний позов за схемою «fraud on the market» — коли інвестори стверджують, що купували акції за ціною, яка відображала неправдиву або неповну публічну інформацію, а потім зазнали збитків, коли правда вийшла назовні.
Перший позов уже спирається на цю теорію. Падіння акцій Nvidia у понеділок на 7,97 долара за папір, або на 4,27%, дає адвокатам значну базу для розрахунку потенційних збитків. В таких справах розмір компенсації напряму пов’язаний із просіданням курсу, а Nvidia — одна з найдорожчих публічних компаній світу. Це означає, що можливе врегулювання може виявитися надзвичайно дорогим.
Зазвичай подібні виплати лягають на саму компанію та її страховиків, які покривають відповідальність директорів і посадових осіб. Особисті юридичні наслідки для гендиректора чи членів ради в таких випадках трапляються рідко. Йдеться про цивільну справу, тому Хуану не загрожує тюремний строк.
Певну іронію, як зауважує Бартлетт, створює те, що позови подаються від імені акціонерів Nvidia, а фінансовий тягар зрештою теж лягає на акціонерів — безпосередньо або через підвищення страхових внесків.
Що ще може загрожувати компанії
Експерт ділить ризики Nvidia на кілька категорій. Перша — це власне позови про шахрайство з цінними паперами, які виглядають найбільш очевидною і нагальною проблемою як для компанії, так і для самого Хуана.
Друга — питання корпоративного управління: що знала рада директорів і коли саме. Теоретично можливо, що директорів тримали в невіданні, але в ради є обов’язки з нагляду. Після того як ЗМІ почали писати про зв’язки з Megaspeed, в компанії мали працювати канали звітності, які доводять до ради критичні ризики такого рівня. Якщо цих механізмів не було або директори не відреагували належним чином, може постати питання відповідальності вже на рівні ради директорів.
Третя, потенційно найнебезпечніша, категорія ризиків може з’явитися лише в тому разі, якщо внутрішнє розслідування ради виявить, що Хуан знав про інтерес розвідки США до Еліс Хуан. Такий поворот, за словами Бартлетта, став би «зовсім іншою грою». Водночас у недільній заяві рада Nvidia підкреслила, що не має підстав вважати, ніби національній безпеці чи комерційним секретам компанії було завдано шкоди.
Окреме питання — можлива реакція регуляторів. Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) теоретично може домагатися заборони обіймати керівні посади для осіб, яких визнають винними в умисному шахрайстві з цінними паперами. Формально такий сценарій можливий, але Бартлетт сумнівається, що нинішній склад SEC під керівництвом Пола Аткінса (Paul Atkins) матиме на це політичну волю з огляду на підтримку Дженсена Хуана з боку президента Дональда Трампа.
Юрист припускає, що приблизно дворічний строк позовної давності після виявлення фактів залишає певний простір для дій уже наступної адміністрації, але це вікно доволі вузьке, і він оцінює такий розвиток подій як малоймовірний.
Гонка між юридичними фірмами тільки починається
Бартлетт наголошує: ані гучні заяви юридичних фірм, ані поява першого колективного позову самі по собі не свідчать про силу справи. Фірми, що працюють із колективними позовами інвесторів, традиційно дуже швидко публікують анонси, щойно бачать потенційну можливість.
Яка саме фірма зрештою очолить процес, вирішуватиме суд. Зазвичай перевагу отримує інвестор із найбільшими задокументованими втратами. У своїй заяві Кістенмахер зазначив, що готовий виступити головним позивачем, але остаточне слово залишиться за судом, який обиратиме серед кількох інвесторів, що напевно з’являться найближчим часом.