Нещодавно в Зімбабве родичі та друзі, що прийшли на похорон, стали свідками приголомшливої події: людина повстала з мертвих. Згідно оповіді в «Daily Telegraph», стоячи біля труни з останками Брайтона Дама Занзе 34-х років, один з присутніх зауважив, що ноги небіжчика смикаються.
«Я знаходився зовсім близько до гробу і першим помітив, що його ноги рухаються», говорить Лот Гака, один з присутніх на похованні. «Це мене шокувало. Ми негайно викликали швидку. Це просто диво, в це важко і досі повірити ».
Звичайно, те, що Занзе прокинувся вчасно – неймовірна удача. Однак, це не зовсім диво. Історії про людей, які померли, а потім опам’яталися перед власними похоронами, дивні, але досить поширені, особливо в країнах Третього Світу, де сучасні методи лікування та обладнання малодоступні і констатація смерті найчастіше здогад.
Свідомість не залишає людину миттєво, зі зупинкою серця, і люди, які на перший погляд здаються мертвими, часом такими не є. Випадки, коли люди здавалися померлими, а потім прокидалися прямо перед похоронами, або страхітливі випадки, коли люди прокидалися відразу після похорону, відомі багато тисячоліть і, можливо, сприяли появі віри у вампірів і зомбі.
У вікторіанську епоху страх бути похованим заживо переслідував багатьох. Деякі труни навіть обладнали спеціальними трубами, проведеними на поверхню, на випадок, якщо небіжчик прокинеться.
Визначення смерті
У минулі століття лікарі використовували безліч цікавих способів для визначення смерті: від піднесення до носа небіжчика дзеркальця для виявлення дихання до поколювання очей голками. Зазвичай таких заходів було достатньо, але в деяких випадках ознаки життя виявлялися настільки незначними, що їх неможливо було виявити.
Сьогодні – практично та ж історія, і медичне обладнання теж іноді дає збій. Лікарі – всього лише люди, і вони не застраховані від помилок. Медперсонал зазвичай не проводить багато часу з померлими пацієнтами. Замість цього вони цілком обгрунтовано вважають за краще приділяти більше уваги живим. Ніхто не буде стояти біля мертвої людини постійно години, або дні, щоб переконатися, що вона дійсно померла.
Чому ми одержимі зомбі?
Це не завжди було так. Дослідник Ян Бондезон у своїй книзі «Поховані живцем: Жахлива історія нашого первісного страху» відзначає, що наприкінці 18 століття французькі доктора були сильно стурбовані питанням передчасного поховання. Вони запропонували всім великим містам Франції відкрити спеціальні «морги очікування», в яких нещодавно померлі будуть розкладатися на підлозі або на столах, і ретельно спостерігатися співробітниками, що будть ходити серед трупів, вишукуючи в них ознаки життя. І тільки, коли трупи починали розкладатися, їх повинні були вважати мертвими і ховати.
Блоггер Doubtful News.com Шерон Хілл вказує ще на одну причину, яка пояснює, чому такі випадки більш рідкісні в західних країнах: людей не бальзамують перед похороном. Дійсно, цей хімічний процес не тільки зберігає тіло померлого, але і гарантує, що людина дійсно мертва.
Смерть близької людини чи родича – завжди трагедія для нас. Та життя продовжується далі, і одну з важливих справ, яку ми можемо зробити для наших померлих близьких – встановити добротний памятник на могилу з граніту. – саме це місце, де ви зможете замовити ексклюзивні та елітні памятники, для вшанування померлих.
Натхнення: