За допомогою радіотелескопа ATCA (Australia Telescope Compact Array) астрономи зробили цікаве відкриття в кульовому скупченні 47 Тукана, розташованому в Чумацькому Шляху. Вони виявили загадкове компактне радіоджерело, що викликало інтерес в астрономічній спільноті. Результати дослідження детально описані в статті, опублікованій в “The Astrophysical Journal”.
Кулясті скупчення, подібні до 47 Тукана, яке є другим за яскравістю в нашій галактиці і розташоване на відстані близько 14,74 тисяч світлових років від Сонця, є давніми, щільно упакованими групами зірок. Завдяки високій частоті зоряних взаємодій ці скупчення є ідеальними місцями для пошуку екзотичних небесних об’єктів, таких як рентгенівські подвійні, мілісекундні пульсари та потенційно чорні діри середньої маси.
Команда під керівництвом Алессандро Падуано з Міжнародного центру радіоастрономічних досліджень при Університеті Кертіна провела найглибші на сьогодні радіоспостереження 47 Тукана у 2021-2022 роках. Вони доповнили ці спостереження даними з рентгенівського телескопа Чандра, спектрографа MUSE на Дуже великому телескопі (VLT) та космічного телескопа “Габбл”.
Нещодавно відкрите радіоджерело, позначене ATCA J002405.702-720452.361, демонструє тьмяний і змінний радіосигнал з пласким спектром. Цікаво те, що воно збігається з джерелом рентгенівського випромінювання і центром скупчення, хоча пов’язаного з ним оптичного джерела не було виявлено.
Було розглянуто кілька гіпотез про природу цього радіосигналу. Команда виключила можливість того, що це далеке активне галактичне ядро, хромосферно активна подвійна система або подвійна система з білим карликом. Решта вірогідних пояснень полягає в тому, що це або мілісекундний пульсар, або чорна діра з низькою швидкістю акреції матерії. Якщо це чорна діра, то це може бути чорна діра проміжної маси, за оцінками, від 54 до 6000 мас Сонця. Однак можливість того, що це дуже важка чорна діра зоряної маси, не відкидається повністю.
Це відкриття поповнює зростаючий список загадкових радіоджерел, виявлених у галактиках, включаючи попередню знахідку у спіральній галактиці NGC 2082, і сприяє нашому розумінню складної динаміки та мешканців кулястих скупчень.