Японські вчені з Токійського університету здійснили важливий прорив у генетиці, вперше успішно відредагувавши гени тихоходів – мікроскопічних безхребетних, відомих своєю надзвичайною витривалістю в екстремальних умовах. Дослідження опубліковане в журналі PLoS Genetics.
Тихоходи мають здатність виживати при екстремальних температурах, сильному зневодненні, високих дозах радіації та навіть у космічному вакуумі. Незважаючи на численні дослідження, генетична основа їхньої “суперстійкості” досі залишалася загадкою.
У новому дослідженні команда використала технологію редагування генів CRISPR на виді тихоходів Ramazzzottius varieornatus. Використовуючи модифіковану версію технології, відому як DIPA-CRISPR, вчені змогли перепрограмувати певні гени цих істот, що дало змогу отримати потомство з новими властивостями.
Результати експериментів показали, що основним механізмом стійкості Ramazzzottius varieornatus є здатність витримувати сильне зневоднення протягом тривалого часу. Ця здатність пов’язана з особливим видом гелевого білка в їхніх клітинах, який допомагає зберігати структуру та функції клітин.
Дослідники вважають, що аналогічний підхід можна застосувати і до людських клітин. Якщо метод спрацює, це може призвести до революційних змін у зберіганні та транспортуванні донорських органів. Можливість зневоднювати та відновлювати органи без їхньої деградації дозволить значно покращити ефективність трансплантацій і знизити ризики для пацієнтів.
Таким чином, редагування генів тихоходів не лише розширює наші знання про ці унікальні істоти, а й відкриває нові перспективи в медицині, потенційно змінюючи підходи до лікування та збереження людських органів.