Всесвіт

Рекордний корональний викид маси на Бетельгейзе в 400 млрд разів більше від сонячного

Гігантська червона зірка Бетельгейзе вибухнула в 2019 році, втративши значну частину маси своєї поверхні.

Фото: корональний викид маси на сонці. Зображення: NASA / SDO/AIA/Goddard Space Flight Center

Астрофізики проаналізували дані спостережень космічного телескопа “Хаббл” і декількох наземних обсерваторій і прийшли до висновку, що Бетельгейзе в 2019 році зазнала потужний корональний викид маси, але продовжила існувати. Нові спостереження показують, як гігантські зірки втрачають масу перед тим, як вибухнути у вигляді наднової.

Сонце теж часто втрачає масу з поверхні. Такі події називаються корональним викидом маси. Нове дослідження показало, що різка зміна яскравості зірки Бетельгейзе в 2019 році пов’язана з подібною подією. Але маса речовини, викинутої таким спалахом, приблизно в 400 млрд разів більше звичайного викиду на Сонці.

Зміна світності Бетельгейзе: прогнозована на основі 400-денного циклу (пунктирна лінія) і реальна. Зображення: NASA, ESA, Elizabeth Wheatley (STScI)

Дослідники вважають, що гігантський сплеск був викликаний конвективним шлейфом діаметром більше млн км, що виривається з глибини зірки. Він спричинив поштовхи і пульсації, які відірвали шматок фотосфери, залишивши величезну ділянку оголеної холодної поверхні під пиловою хмарою, створеною охолоджувальною ділянкою фотосфери. Спостереження показують, що зараз Бетельгейзе поступово відновлюється.

Гігантський фрагмент фотосфери, який важив приблизно в кілька разів більше, ніж наш Місяць, полетів у космос і охолов, сформувавши пилову хмару, яка блокувала світло від зірки, видиме земними спостерігачами. Затемнення, що почалося в кінці 2019 року і тривало кілька місяців, було помітно навіть при аматорських спостереженнях за допомогою простих інструментів.

Ще одне дивовижне відкриття пов’язане з тим, що через вибух зникла 400-денна частота пульсацій надгіганта. До цього протягом майже 200 років астрофізики вимірювали стабільний ритм зміни яскравості зірки. Його руйнування свідчить про жорстокість вибуху, кажуть дослідники.

Ми ніколи раніше не бачили величезного викиду маси на поверхню зірки. Ми зіткнулися з тим, чого ми не зовсім розуміємо. Це абсолютно нове явище, яке ми можемо спостерігати безпосередньо і вивчати деталі поверхні за допомогою “Хаббла”. Ми спостерігаємо зоряну еволюцію в реальному часі. Андреа Дюпрі, дослідник центру астрофізики Гарвард — Смітсонівського інституту.
Back to top button