На цьому тижні опубліковані багатообіцяючі результати першого випробування на людях експериментальної вакцини проти смертельного вірус Марбург.
Марбург – вірус, який належить до монотипного сімейства філовірусів (Filoviridae). Викликає однойменну геморагічну лихоманку. Примітно, що Марбург є родичем вірусу Ебола і такий же смертельний, як і більш відомий родич. Також він належить до класу зоонозних вірусів — це значить, що він передається від тварин до людини. Марбургом можуть заразитися як люди, так і примати.
Вперше про спалахи вірусу повідомили в 1967 році. Тоді спалахи геморагічної лихоманки відбувалися одночасно в лабораторіях Марбурга та Франкфурта, Німеччина, а також у Белграді, Югославія (нині Сербія). Тоді захворіла 31 людина. Нульовим пацієнтом вважався лаборант, потім заразилися кілька медичних працівників і членів сім’ї, які доглядали за ними. Повідомлялося про сім смертей.
Згідно з даними Центрів з контролю захворювань США, вчені лабораторій заразилися від імпортованих африканських мавп або тканин тварин. Інфікування відбулося під час проведення досліджень. Ще один випадок діагностували ретроспективно.
Подальші геномні дослідження допомогли вченим простежити походження вірусу до Уганди та Кенії. Живими “сховищем” Марбурга вважається африканський кажан Rousettus aegyptiacus. При цьому, заражені тварини не виявляють явних ознак захворювання.
Симптоми лихоманки Марбург
Після інкубаційного періоду (від двох до 21 дня) симптоми можуть з’явитися раптово. Вони характеризуються лихоманкою, ознобом, головним болем і міалгією. Приблизно на п’ятий день після появи симптомів може виникнути макулопапулярний висип на тулубі. А також — нудота, блювання; біль у грудях, горлі, животі та діарея. З перебігом захворювання симптоми стають все більш серйозними і включають жовтяницю, запалення підшлункової залози, сильну втрату ваги, марення, шок, печінкову недостатність, масивну кровотечу та поліорганну недостатність.
Клінічна діагностика марбурзької лихоманки ускладнюється тим, що симптоми неспецифічні. Крім того, вони спостерігаються при інших інфекційних захворюваннях (малярії, черевному тифі) або вірусних геморагічних лихоманках, ендемічних для певної області (наприклад, лихоманка Ласса або Ебола).
Рівень смертності від захворювання становить від 23% до 90%.
Чому вірус Марбурга може призвести до пандемії?
З моменту виникнення вірусу за останні 50 років сталося більше десятка спалахів. Останній з них стався в Гані минулого року. Однак страхітливі показники смертності від Марбурга, що сягають 90%, змусили експертів з інфекційних захворювань побоюватися про пандемічний потенціал вірусу в майбутньому.
Вчені знають, як боротися з вірусом Ебола. Існує не тільки ефективна вакцина, але й лікування моноклональними антитілами. У підсумку, глобальна благодійна організація з вакцин Gavi офіційно визначила вірус Марбург як причину небезпечної пандемії в майбутньому.
Нову вакцину від небезпечного вірусу назвали cAd3-Marburg. Для доставки глікопротеїну Марбурга використовується аденовірусний вектор. Дослідження на приматах, опубліковані в минулому році, показали — одна доза вакцини викликає захисну імунну відповідь у тварин, що зберігається до року.
У першій фазі клінічних дослідженнях на людях взяли участь 40 здорових дорослих.
Когорта показала, що вакциновані учасники експерименту добре переносили препарат без серйозних побічних ефектів. Чисельно значущі імунні реакції зафіксували у 95% суб’єктів, вони зберігалися у 70% протягом усього 48-тижневого періоду спостереження.
Уряд США нещодавно інвестував кілька мільйонів доларів у просування досліджень вакцини Марбург. Подальші випробування на людях зараз плануються в Гані, Кенії, Уганді та США.