Міжнародна команда під керівництвом вчених з Женевського університету та Швейцарського національного центру компетенцій в дослідженнях PlanetS у співпраці з Бернським університетом досліджувала п’ять астрономічних об’єктів, які можуть допомогти нам зрозуміти загадкову природу бурих карликів.
Бурі карлики – астрономічні об’єкти з масою, що лежить між масами планет і зірок. Вчені сперечаються про те, де саме проходять межі їх маси, тим більше що будова бурих карликів дуже схоже на будову мало масивних зірок. Так як же нам дізнатися, з чим ми маємо справу – з бурим карликом або із зіркою малої маси?
Зірки в основному складаються з водню і гелію, як і Юпітер та інші газові планети-гіганти. Але на відміну від газових планет, зірки настільки масивні, а їх гравітаційна сила настільки сильна, що атоми водню зливаються, утворюючи гелій з вивільненням величезної кількості енергії.
Бурі карлики недостатньо масивні для таких реакцій, тому не можуть світити так яскраво і сильно. Однак в бурих карликів можна спостерігати реакцію злиття атомів важчій атомарної версії водню: дейтерію. Цей процес менш ефективний, і світло від бурих карликів набагато слабкіше, ніж від зірок. Вчені часто називають бурих карликів «не відбулися зірками».
Міжнародна команда описала п’ять зірок з періодами звернення від 5 до 27 днів, радіусами від 0,81 до 1,66 радіуса Юпітера і в 77-98 разів масивніше його. Це ставить їх на межу між бурими карликами й зірками.
Вчені з’ясували, що між розміром карликів і їх віком є ??прямий взаємозв’язок – як пояснив Франсуа Буші, професор Женевського університету: «Бурі карлики повинні з часом зменшуватися в розмірах у міру того, як вони спалюють свої запаси дейтерію й остигають. Ми виявили, що два найстаріших об’єктів, мають менший радіус, а два найбільш “молодих” об’єкта мають більший радіус».
Однак взяті об’єкти все ще можуть бути дуже мало масивними зірками, і астрономи вважають, що необхідні подальші дослідження.
Результати дослідження опубліковані в журналі Astronomy & Astrophysics.
Натхнення: www.popmech.ru