Експерименти показали, що вихідний діаметр зіниці тісно пов’язаний з когнітивними здібностями. За словами вчених, різниця в розмірі зіниці у людей, які набрали найбільшу кількість балів у тестах, і у тих, хто отримав поганий результат, занадто значна.
Усім відомий вислів «очі – дзеркало душі», яке походить від фрази Imago animi vultus est («обличчя є дзеркало душі»), яку виголосив римський політичний діяч і філософ Цицерон. Дослідження вчених з Технологічного інституту Джорджі (США) передбачає, що по очах, а точніше – зіницям, можна визначати ще й рівень інтелекту. Про це автори роботи розповіли в статті для журналу Scientific American.
Зіниця – круглий отвір, розташований в центрі райдужки ока. Вона може змінювати свій діаметр, який зазвичай дорівнює двом-восьми міліметрів, і завдяки цьому регулює потік променів світла, що падають на сітківку. Однак зіниці реагують не тільки на світло: їх розмір вказує і збудження людини, інтерес або психічне виснаження.
Вчені провели кілька експериментів в лабораторії за участю понад 500 добровольців у віці від 18 до 35 років. Розмір їх зіниць вимірювали в стані спокою і при приглушеному світлі за допомогою так званого айтрекера – пристрою, який фіксує відбиття світла від зіниці і рогівки за допомогою потужної камери. Випробовувані дивилися на екран комп’ютера протягом чотирьох хвилин. Потім дослідники розраховували середній розмір зіниці кожної людини.
Потім учасники проходили серію когнітивних тестів, які визначали рівень їх «рухомого інтелекту» – здатності мислити логічно, аналізувати і вирішувати нові завдання, що виходять за межі попереднього досвіду, застосовуючи робочу пам’ять, а також концентрувати увагу, незважаючи на перешкоди. Так, в одному з тестів на увагу випробувані повинні були швидко вгадати букву на екрані комп’ютера, не відволікаючись в той же час на велику мерехтливу зірочку. Найменший рух очей в сторону зірочки могло привести до провалу завдання.
Результати показали, що спочатку великий діаметр зіниці пов’язаний з більш високим рівнем рухомого інтелекту, уважністю, але меншою мірою – з об’ємом робочої пам’яті, яка відповідальна за тимчасове зберігання інформації, доступної для обробки, і важлива при побудові мислення і прийнятті рішень. Як виявилося, в учасників експерименту більш старшого віку зіниці були звужені, хоча після стандартизації за віком висновки вчених залишилися колишніми.
Дослідники спробували визначити причину настільки дивної кореляції. Річ у тім, що діаметр зіниць залежить від активності блакитної плями – ядра в стовбурі мозку, на рівні моста (ділянка блакитного кольору в верхньолатеральної частини ромбовидної ямки стовбура головного мозку назовні від верхньої ямки), і має безліч нервових зв’язків з іншими відділами цього органу. Блакитна пляма вивільняє норадреналін, який діє як нейротрансмітер і гормон: він регулює процеси сприйняття, уваги, навчання і пам’яті, а ще допомагає підтримувати здорову організацію мозкової діяльності, щоб віддалені області працювали разом для виконання складних завдань.
Дисфункція блакитної плями і наступні порушення в організації мозкової діяльності пов’язані з такими станами, як хвороба Альцгеймера і синдром дефіциту уваги і гіперактивності. Одна з гіпотез полягає в тому, що у людей з постійно розширеними зіницями, навіть в стані спокою, активність блакитної плями регулюється краще: мабуть, це і підвищує когнітивні здібності і функції мозку.
Натхнення: naked-science.ru