Після видалення підшлункової залози в організмі не залишається клітин для вироблення інсуліну, тому в людини розвивається діабет. Тепер учені придумали технологію для збереження функції острівцевих клітин Лангерганса. У доклінічних експериментах лікування призвело до нормалізації рівня цукру в крові після видалення органу.
Під час хірургічних операцій з видалення підшлункової залози лікарі збирають острівцеві клітини, що виробляють інсулін, і пересаджують їх у судинну мережу печінки, щоб хоч якось зберегти можливість для вироблення інсуліну організмом. За статистикою, через три роки після трансплантації клітин Лангерганса близько 70% пацієнтів потребують безперервного використання інсуліну. Крім того, пересадка клітин у ділянку печінки пов’язана з низкою побічних ефектів, таких як тромбоз і запалення.
У новому дослідженні, про яке пише EurekAlert, вчені вирішили використати для трансплантації ділянку сальника – жирову тканину, яка покриває кишечник. Додатково вони розробили біорозкладний протизапальний антиоксидантний гель, що біологічно розкладається, для збереження життєздатності острівцевих клітин.
Доклінічні експерименти показали, що використання гелю і сальника як місця для трансплантації дає змогу домогтися відмінних терапевтичних результатів – збереження функції клітин і нормалізації рівня цукру в крові завдяки виробленню інсуліну.
Примітно, що в міру інтеграції в острівець острівцеві клітини запускали ріст кровоносних судин, що свідчить про “возз’єднання” острівців Лангерганса з організмом.
Наразі вчені продовжують доклінічний етап досліджень, щоб оцінити наслідки для здоров’я в довгостроковій перспективі. У разі успіху технологія може бути використана не тільки після видалення підшлункової залози, а й як лікування цукрового діабету.