Поради

Секрети людського зору

У побуті існує думка, що очі людини є вершиною досконалості серед всіх органів зору, якими володіють живі істоти. Насправді це зовсім не так. Людські очі мають безліч недоліків, які спотворюють проходить через них в головний мозок зорову інформацію. Саме мозок в процесі еволюції виробив механізми корекції цих спотворень сприйняття.

Серед цих спотворень, про які більшість людей протягом життя навіть не підозрює, є кілька особливо цікавих, на прикладі яких можна легко продемонструвати як недоліки людського зорового апарату, так і особливості функціонування центральної нервової системи.

Перше з цих спотворень добре відоме кожному, хто хоча б раз бачив малюнок, на якому демонструється механізм формування зображення на сітківці. Відразу видно, що зображення потрапляє туди перевернутим, але після відповідної обробки в зоровому центрі мозку світ все-таки сприймається людиною адекватно.

Крім того, зображення предметів на сітківці має ще одну особливість — «сліпа пляма». Так називається частина сітківки, нечутлива до світла, але яка не впливає на якість зображення так як її «усуває» мозок вчасно споруди зображення.
«Саккади» — мікроскопічні рухи очей, що здійснюються при розгляданні їм різних предметів. Таких «стрибків» кожне око робить по 2-3 в секунду. В цей час, між кожною фіксацією погляду на аналізований предмет, людина буквально «сліпне», так як мозок в цей момент зір відключає. Зображення добудовується на основі отриманої в моменти фіксацій інформації.

Наступне явище — хроностазіс — прямо пов’язане з саккадами, і полягає в тому, що сприйняття людини подовжує моменти розглядання нових предметів. Можна помітити це, провівши невеликий експеримент. Після довгого розглядання будь-якого предмета потрібно перевести погляд на циферблат годинника з секундною стрілкою. У перший момент вона здасться нерухомою, і лише через якийсь час почне рухатися зі звичайною швидкістю. Цей період «нерухомості» стрілки і є хроностазіс.

Найвідомішою особливістю зору людини є його несприйняття навколишнього світу в реальних кольорах. Тут знову мозок оформляє зображення на основі аналізу навколишнього оточення і абсолютного спектра. Це легко демонструє тест з «шаховою» дошкою, квадрати на якій повністю одноколірні, але сприймаються як такі, що різні відтінки. Завдяки цьому людина може розрізняти окремі предмети навіть вночі, коли вони стають повністю монохромними.

Око сприймає кольору і інтенсивність випромінювання світла різними рецепторами, які розташовані по поверхні сітківки нерівномірно. Кольорові рецептори розміщені в основному в її центрі, а рецептори яскравості — по периферії. Це легко перевірити, якщо в безмісячну ніч подивитися на небо бічним зором. Небо виявиться набагато більш зоряним, ніж при прямому на нього погляді.

Таким чином, недоліки оптичної частини зорового апарату цілком компенсуються його аналітичної частиною, що є ще одним прикладом унікальної пристосовності людського організму до навколишнього світу.

Автор даної статті: Офтальмологія у Львові LMC — сучасне обладнання, команда професіоналів, максимальний результат. 100% зір у будь-якому віці!

Кнопка «Наверх»
Закрыть