На самому початку Темних віків хтось звів на північному заході Піренейського півострова велике укріплення. Але ось хто це був – абсолютно не ясно.
Давньоримські стіни Луго. Про їх зведення нам повідомляють письмові джерела. Але в цих джерелах немає ніякої інформації про схожу фортеці на галісійському пагорбі / ©wikipedia.org
На одному з пагорбів Галісії на північному заході Іспанії майже понад півтори сотні років тому археологи знайшли стародавнє укріплене поселення площею 10 гектарів. Тоді дослідники вирішили, що це село залізного віку, і типологічно датували його періодом між 1500 і 500 роками до нашої ери. Умовна назва поселення – Кастро-Валенте.
Нова робота археологів з Університету Сантьяго-де-Компостела (Іспанія), опублікована в журналі Cuadernos de Arqueologia de la Universidad de Navarra, показує, що Кастро-Валенте відноситься не до залізного віку, а до раннього Середньовіччя, швидше за все, до V-VII століть нашої ери. Це означає, що фортеця молодше на тисячу років, а вкрай рідко трапляється, щоб археологи так сильно помилилися з датуванням стародавніх пам’яток.
Тривимірне зображення фортеці / ©Mario Fernаndez-Pereiro & Josе Carlos Sеnchez-Pardo
Справжній вік поселення вчені з’ясували за допомогою лідара. Ним вони сканували вершину пагорба, встановили, які археологічні об’єкти приховані під грунтом, і створили тривимірне зображення фортеці.
Фортечні стіни були побудовані з паралельних секцій, відстань між якими становила від 2,5 до 4,5 метра. Цей проміжок заповнювали землею і камінням, тобто зміцнення більш ніж серйозне. Крім того, лідар «знайшов» у складі стіни 30 кам’яних веж.
Нагадаємо, загальна площа укріплення – близько 10 гектарів. Це велика фортеця не тільки для раннього Середньовіччя, але і для більш пізніх часів, особливо якщо враховувати товщину стін. На думку дослідників, Кастро-Валенте схожий на давньоримські стіни Луго, побудовані в III столітті нашої ери, коли Римська імперія ще тільки йшла до свого заходу.
Залишки грандіозних фортечних веж півтора століття тому вважали руїнами круглих будинків залізного віку / ©Mario Fernаndez-Pereiro & Josе Carlos Sаnchez-Pardo
На думку археологів, їх колеги з XIX століття настільки серйозно помилилися при датуванні фортеці тому, що на поверхні землі зараз видно залишки тільки семи веж, які могли прийняти за руїни круглих будинків, характерних для залізного віку. Крім того, місцевість була сильно спотворена господарською діяльністю людини, а пізніше просто заросла лісом.
Якби Кастро-Валенте датували римським періодом, то це відкриття здивувало б фахівців, але не так сильно, як зараз. Рим будував великі фортеці в своїх провінціях, як і дороги, лазні, гладіаторські арени і акведуки. А ось хто міг звести настільки серйозне спорудження на краю Європи на самому початку темних століть?
При розкопках археологи знайшли шматки цегли і черепиць римської епохи, а також фрагменти червонолакової кераміки. Все це вказує на Рим, але як бути з датуванням? Автори роботи припускають, що римські артефакти могли бути завезені з інших місць, а будівельні матеріали отримали, просто розваливши якісь римські споруди.
Річ у тім, що поруч з джерелом води, обов’язковому для будь-якої пристойної фортеці, вони знайшли різьблений камінь з написом, що описує стару каплицю, яка колись стояла на цьому місці. Це, на думку дослідників, служить очевидним доказом середньовічного походження поселення.
Камінь із згадкою про каплицю / ©Mario Fernаndez-Pereiro & Josе Carlos Sаnchez-Pardo
Подивимося на історію Галісії і спробуємо припустити, хто міг побудувати велику фортецю в цьому регіоні. Колись на північному заході Піренейського півострова жили кельтські племена галлеків. Хоча Рим завоював ці землі ще в 136 році до нашої ери, латинський вплив на життя кельтів було мінімальним — через віддаленість метрополії і поступливої вдачі провінції.
Коли почалося Велике переселення народів, що зруйнувало в результаті Римську імперію, в Галісію прийшли свеви. Це союз переважно німецьких племен, які разом з вандалами і аланами в 406 році перейшли Рейн і вирушили завойовувати Рим. З Римом спочатку нічого не вийшло: імперія закликала на допомогу союзників. В результаті свеви пішли на Піренеї, де завоювали римську провінцію Галлецію і заснували на її території Свевське королівство.
В середині VI століття свевські правителі прийняли християнство і почали поширювати його серед підданих, що цілком співвідноситься з каплицею на території Кастро-Валенте. Але вже в 585 році їх королівство захопили вестготи під командуванням їх правителя Леовігільда. Хоча король Леовігільд помер через рік, вестготи володіли Галіцією до кінця VIII століття, коли відбулося арабське завоювання.
Можна припустити, що свеви або вестготи просто побудували каплицю в давньоримській фортеці, тим самим «зсунувши» її нове датування в раннє Середньовіччя. Проблема в тому, що всі великі фортеці в римських провінціях відомі нам за письмовими джерелами. А про стан джерел, що належать до темних століть, ми говорили вже не раз. І якщо нова датування Кастро-Валенте вірна, то ми багато чого не знаємо чи то про свеви, чи то про вестготів, а може — і про тих, і інших.