Вивчення слідів свинцю в багатовікових льодах Гренландії і Арктики дозволило вченим знайти нові підтвердження того, що середньовічна епідемія чуми стала справжньою катастрофою для економіки Європи. Висновки дослідників опубліковані в журналі PNAS.
В останні роки вчені активно цікавляться тим, як діяльність людини і зростання населення Землі могли впливати на клімат і екологію до настання індустріальної епохи (з якої зазвичай пов’язують глобальне потепління та різке зростання концентрації шкідливих речовин в атмосфері, воді та ґрунті).
Приміром, рік тому австралійські кліматологи проаналізували цілий ряд природних кліматичних “літописів” і з’ясували, що глобальне потепління могло початися не в середині XX століття, а в 1880-1890 роках, коли Європа і Америка переживали пік промислового розвитку.
Крім того, історики і кліматологи давно цікавляться ще однією “візитною карткою” людської цивілізації — тенденцією забруднювати природу свинцем та іншими важкими металами. Стародавні римляни і багато інших народів активно використовували свинець для виготовлення посуду та різних предметів домашнього вжитку, трубопроводів і навіть для виробництва цукру.
Перше подібне дослідження вчені провели два роки тому: вивчили хімічний склад льодів, що формувалися в швейцарських і італійських Альпах протягом останніх двох тисяч років. У результаті виявилося, крім несподівано високого рівня забруднення атмосфери, що економічний розвиток Європи кілька разів різко зупинявся та йшов відкат назад. Найбільший епізод виявився пов’язаний зі знаменитою “чорною смертю” — найпотужнішою епідемією чуми в 1349-1353 роках.
Якщо вірити даним з Альп, тоді виробництво свинцю на кілька десятиліть практично повністю припинилося через загибель близько третини населення Європи і руйнування всіх економічних і торгових зв’язків. Багато істориків не повірили в такі катастрофічні результати, так що прихильники і противники цієї гіпотези стали шукати підтверджень.
Вчений зазначив, що зразки льоду здобуті не в Альпах, а в досить віддалених один від одного точках Арктики — на поверхні льодового щита Гренландії і біля берегів російської Північної Землі.
Порівнюючи частки свинцю в зразках, дослідники не тільки змогли перевірити заяви колег, але і локалізувати джерела викидів і пов’язати їх з конкретними шахтами, а також зі зростанням і падінням економіки окремих регіонів Європи.
Наприклад, вдалося виявити сліди швидкого зростання економіки Франції в 700-1000 роках і одночасного в’янення колишньої Римської імперії, а також свідоцтва зародження перших німецьких держав і феодальних володінь. Що цікаво, Європа вийшла на рівень Стародавнього Риму тільки до початку XII століття, і це говорить про колосальне зниження в економіці після падіння Pax Romana.
Крім цього, вчені зафіксували ще кілька різких колапсів економіки, пов’язаних з іншими пандеміями: античною чумою Юстиніана і епідеміями Кипріяна і Антонінів у ІІ та ІІІ століттях, теж ймовірно викликаного чумною паличкою.
Вдалося виявити перші сліди і двох потужних епідемій холери, що охопили Росію та Європу в середині XIX століття. Ці спалахи хвороби особливо сильно позначилися на кількості свинцю в російських арктичних льодах і породили негативний ефект, порівнянний по впливу на економіку з епідеміями чуми.
За словами кліматологів, концентрація свинцю може бути обумовлена тим, що холера особливо сильно позначилася на житті Російської імперії, так і тим, що льоди Нової Землі в цілому більш чутливо реагували на зміни у кількості викидів, ніж гренландський льодовий щит. Інші зразки древніх льодовиків, як сподіваються дослідники, допоможуть дати однозначну відповідь на це питання і розкрити інші таємниці історії.