Тривалий час учені не могли зрозуміти, які саме тварини розносять африканською пустелею Наміб насіння рослини нара, плоди якої схожі на диню. Цими плодами харчуються деякі ссавці, а також люди народності топнаар, для останніх нара – основне джерело їжі. Група дослідників із ПАР знайшла відповідь.
Чепрачний шакал нюхає плід нори / © Saima Shikesho
Чепрачні шакали (Lupulella mesomelas), що мешкають у південній і східній частинах Африки, полюють на дрібну здобич і харчуються мертвечиною, трупами тварин, які стали жертвами більших хижаків. Але незважаючи на те, що шакали м’ясоїдні, вони небайдужі до фруктів – поїдають плоди рослини акантосіціос наїжджений (Acanthosicyos horridus), також відомої під назвою “нара”.
Ця невисока безлиста рослина досягає півтора метра заввишки, росте на піщаних дюнах і трапляється тільки в пустелі Наміб (тобто ендемік). Плід нари являє собою гарбузину з кисло-солодкою м’якоттю, масою до кілограма і діаметром від 10 до 20 сантиметрів, зовнішнім виглядом схожий на диню. Ці плоди їдять не тільки дикі тварини, а й люди, а саме представники народності топнаар (topnaar), для яких нара – основне джерело їжі протягом тисячоліть.
Топнаар витягують кісточки з фруктів нара і поїдають як насіння, а також переробляють м’якуш. М’якуш витягують, відварюють і заливають водою, у результаті утворюється фруктова поживна кашка, яку вживають у їжу цілий рік, щоправда, кашка менш ароматна, ніж сам м’якуш.
Плоди нара / © Wiki
Тривалий час залишалося незрозумілим, хто або що розносить насіння нара по пустелі. Згідно з деякими гіпотезами, це могли бути чепрачні шакали, для яких плоди рослини – улюблена їжа. Щоб вивчити роль цих тварин у поширенні насіння, група південноафриканських біологів під керівництвом Джеремі Мідглі (Jeremy Midgley) з Кейптаунського університету встановила фотопастки в деяких частинах пустелі Наміб, а потім закопала 55 плодів (стиглих і незрілих) у пісок на відстані до 100 метрів від рослини.
Шакали знайшли всі 55 плодів. Тварини спершу трохи викопували плоди, потім мочилися на них і залишали на кілька днів, після чого приходили і з’їдали. Вчені припустили, що, мабуть, таким чином шакали заявляють про “право власності” на плід або “маскують” запах плоду, тим самим позбавляючи інших шакалів можливості знайти його. Водночас не цілком зрозуміло, чому тварини не поїдають його відразу. Можливо, вплив сечі з часом робить фрукт більш їстівним для цих тварин.
Тварини здебільшого приходили по фрукти вночі та залишали екскременти, що містили велику кількість неушкодженого насіння. Мідглі та його колеги виявили, що це насіння проростало краще, ніж те, яке вчені витягли безпосередньо зі стиглих плодів.
Плодами нара харчуються не тільки чепрачні шакали, а й інші тварини: травоїдні орікси (Oryx gazella), деякі види ослів і велика рогата худоба. Однак у їхніх фекаліях учені насіння наросту не знайшли. Причина – в будові щелепи. М’ясоїдні, як правило, мають ікла та кігті для оброблення здобичі. Щелепи їхні рухаються тільки в одному напрямку – вниз і вгору. У рослиноїдних зуби пристосовані для подрібнення і пережовування їжі, їхні щелепи здійснюють бічні рухи. Іншими словами, великі кутні зуби травоїдних просто розмелюють насіння рослин.
Вченим відомо давно, що деякі хижаки можуть вживати в їжу овочі, фрукти і ягоди. Але у біологів було мало доказів того, що м’ясоїдні можуть бути основними розповсюджувачами насіння.
Результати роботи опубліковано в Journal of Zoology.