Свідомість є невід’ємною частиною динамічних процесів, які притаманні живим організмам, і саме це є однією з ключових причин, чому штучний інтелект не здатний до самосвідомості.
Доктор філософії Марк Віттманн наголошує, що мозок, на відміну від комп’ютера, ніколи не залишається статичним. Мозок постійно змінюється, перебуваючи у постійній взаємодії з навколишнім середовищем. Ця безперервна динаміка є фундаментальною особливістю живих систем і нерозривно пов’язана зі свідомістю.
Комп’ютери, на відміну від живих організмів, працюють на основі незмінної апаратної платформи. Вони можуть бути вимкнені, збережені на тривалий час, а потім знову запущені без змін у своїй структурі або функціях. Ця статичність протиставляється постійним фізіологічним змінам у живих організмах. Як зазначає науковець Федеріко Фаджін, творець перших мікропроцесорів, мозок і комп’ютер працюють за абсолютно різними принципами. В живих організмах структура і функція є невід’ємно пов’язаними та постійно змінюються, що унеможливлює їхнє розмежування.
Свідомість також тісно пов’язана з часом і безперервним потоком подій, що відбуваються в організмі. Відчуття, як-от спрага або полегшення після пиття, не є миттєвими, а розгортаються у часі, відображаючи динаміку фізіологічних процесів. Комп’ютери, як статичні системи, не можуть переживати подібний досвід, оскільки вони не володіють здатністю до таких динамічних змін.
Таким чином, свідомість живих організмів є результатом їхньої динамічної взаємодії зі світом, що в принципі не може бути відтворено у штучних системах, таких як комп’ютери. Відокремленість апаратного та програмного забезпечення в комп’ютерах є ще однією причиною, чому вони не можуть володіти свідомістю, яка є нерозривно пов’язаною з інтегрованими та постійно змінними процесами у живих організмах.