Найбільши місяць Нептуна, Тритон, насправді прилетів з глибин зовнішнього космосу в далекому минулому. Вченим вдалося з’ясувати, що насправді являє собою цей дивний об’єкт, настільки несхожий на своїх побратимів.
Астрономи давно підозрювали, що величезний місяць Тритон насправді є «прибульцем», який проникнув на орбіту Нептуна. Нещодавно їм нарешті вдалося розрахувати те, як виглядали інші місяця цієї планети перед вторгненням свого побратима. Всі інші газові гіганти Сонячної системи (Юпітер, Сатурн і Уран) володіють схожими місячними системами. У кожній з них маса планети приблизно в 10 000 разів. По більшій частині, у кожної планети є кілька невеликих місяців, які обертаються у тому ж напрямку, що і вона.
Однак Нептун відрізняється від своїх родичів. Його місячна система складається з декількох крихітних супутників, які або кружляють надзвичайно близько, або знаходяться на великій дистанції. Крім цього, є величезний Тритон, який ще й обертається в протилежну сторону. Дивно? Звичайно!
Слон в посудній лавці
Робін Кануп в Південно-західному науково-дослідному інституті в Колорадо і Ралука Руфа в Інституті науки Вейцмана в Ізраїлі використовували серію комп’ютерних симуляцій, щоб з’ясувати, як виглядала місячна система Нептуна до того, як у ній з’явився Тритон. Спочатку, як виявилося, вона була схожа з аналогічною системою Урану — але це тривало недовго. «Тритон образно і буквально «вдерся» на орбіту Нептуна і вніс хаос у добре організовану систему супутників», пояснює Канув.
Щоб система, подібна місяців Урану, перетворилася в те, що сьогодні астрономи спостерігають на орбіти Нептуна, повинні були бути присутніми три важливих фактори. По-перше, молоді місяці повинні були не знищити Тритон у момент зіткнення. По-друге, вони повинні були в процесі уповільнити Тритон так, щоб він потрапив на кругову орбіту, на якій обертається і донині. Нарешті, по-третє, зовнішні місяці Нептуна мали залишитись недоторканими.
«Питання в тому, як саме планеті вдалося захопити Тритон на довгастій орбіті, а потім «перевести» на круглу? Для цього необхідно розсіяти деяку кількість енергії місяця, щоб він сповільнився, зазначає Скотт Шеппард з Наукового інституту Карнегі у Вашингтоні.
- Астрономи відшукали розтягнуту приливними силами зірки екзопланету
- Комета Бернардинеллі-Бернштейна вагою 500 трлн тон рухається до Сонячної системи
- Телескоп Hubble простежив за аномальною поведінкою урагану на Нептуні
Канув та Руфа виявили, що гравітація Тритона буквально розкидала в сторони менші місяця. Він все ж зіткнувся з деякими з них і, отримавши в підсумку необхідне уповільнення руху, змінив на кругову орбіту. Цей процес відбувався досить швидко, щоб сам місяць не вилетів за інерцією за межі тяжіння планети, так що вона не торкнулася зовнішнього орбітального району і не вплинула на місяць, які обертаються на віддалі від Нептуна.
Чудовисько Франкеншейтн в космосі
На жаль, підтвердити цю гіпотезу буде складно навіть у тому випадку, якщо ми відправимо до Тритона супутник. Він покритий льодами, які перебувають у стані кріоплавлення: місцями лід тане і намерзає знову, чому весь покрив планети перебуває в постійному русі і всі сліди зіткнення Тритона з іншими місяцями давненько стерті часом.
З іншого боку, якщо вченим вдасться взяти проби ґрунту планети, все відразу стане ясно. Тритон — це місяць, зліплений з фрагментів оригінального небесного тіла і шматків тих місяців, що він вбив при вході в орбіту Нептуна. Астрономи жартома порівнюють його з чудовиськом Франкенштейном — як знати, мабуть настільки незвичайна природа насправді таїть в собі безліч таємниць?