Сонце — одна з незліченної кількості зірок, розсипаних у Всесвіті. Незважаючи на те, що наша зірка не відрізняється особливо великими розмірами, яскравістю спалахів і розташована практично на самому краю галактики Чумацький Шлях, вона є унікальною в тому, що змогла дати притулок величезному різноманіттю життя на нашій планеті. Якщо так, то що, якщо зірки, схожі на Сонце, також володіють такою властивістю, як підтримання життя? І якщо так, то як багато їх у Всесвіті?
Для чого потрібен телескоп Кеплер?
Вчених і фантастів завжди цікавила можливість відшукати такі світи у Всесвіті, які хоча б трохи походили на Землю. Для того, щоб втілити мрію про екзопланети, в далекому 2009 році в навколоземний простір була запущена ціла космічна обсерваторія, яку вирішили назвати на честь знаменитого німецького астронома Йоганна Кеплера, який відкрив закони руху планет.
“Кеплер” став першим телескопом за всю історію людства, який був розроблений цілеспрямовано для вивчення планет за межами Сонячної Системи. За 10 років своєї роботи цього унікального винаходу вдалося знайти понад 5000 об’єктів, деякі з яких виявилися землеподібними. Так, Kepler-452b, яка обертається навколо схожої на Сонце зірки в зоні, є одним з найбільш схожих на Землю об’єктів, на якому ймовірна наявність життя.
Як знайти планету через телескоп?
“Кеплер” аж до 2018 року щодня моніторив весь видимий з земної орбіти всесвіт, використовуючи так званий “транзитний метод”. Суть методу полягає в тому, що телескоп щодня спостерігав за зірками, розташованими в зоні його видимості для того, щоб побачити маленьку темну плямочку, яка проходить по диску далекого світила. Кожна така знайдена плямочка означала тільки одне — “Кеплер” зміг знайти нову потенційну екзопланету.
Незважаючи на свою просунутість, “Кеплер” міг здійснювати похибки при пошуку екзопланет. Через те, що знайти планету великого розміру поруч зі своєю зіркою значно легше, ніж знайти маленьку планету на відносно віддаленій відстані від зірки, вчені вважають, що телескоп міг просто не помітити безліч потенційних світів.
Для того, щоб подолати подібну помилку, дослідники розробили новий метод для визначення частоти зустрічальності планет у широкому діапазоні розмірів і орбітальних відстаней. Новий спосіб моделює «всесвіти» зірок і планет, а потім «спостерігає» за цими модельованими всесвітами, щоб визначити, скільки планет було б виявлено Кеплером в кожному з «віртуальних світів».
Подібна методика змогла допомогти дослідникам переглянути отримані раніше дані й стати вирішальною при оцінці кількості землеподібних планет, придатних під критерій населеності.
Скільки планет навколо зірок?
Хоча місія “Кеплер”, виявила тисячі маленьких планет, більшість з них знаходяться так далеко, що астрономам важко дізнатися подробиці про їх склад і атмосферу. При цьому, ґрунтуючись на наближеному моделюванні, дослідники підрахували, що планети, які є близькими Землі за розміром і масою, з орбітальними періодами від 237 до 500 днів, існують поряд з однією з чотирьох зірок. Якщо взяти до уваги, що в середньому у кожної зі зірок є приблизно 3 планети, то ми можемо вважати, що наша галактика містить величезну кількість ще невивчених світів.
У будь-якому разі, пошук доказів існування життя в інших зоряних системах вимагає нової космічної місії. Ну а поки нам залишається лише чекати виведення на орбіту “Джеймса Вебба”, який зможе відкрити завісу таємниці далеких екзопланет.