Група вчених, дослідивши більше десяти тисяч бібліотек стародавнього і історичного ДНК, виявила 36 випадків зараження людей плазмодіями малярії. Серед цих випадків було три інфікування Plasmodium vivax, які датуються IV-III тисячоліттями до нашої ери і стосуються територій сучасної Німеччини, Іспанії та України. Це відкриття свідчить, що збудники малярії були присутні в Європі принаймні на кілька тисяч років раніше, ніж зазначено у відомих письмових джерелах. Стаття, присвячена цьому дослідженню, опублікована у журналі Nature.
Малярія залишається однією з найнебезпечніших хвороб людства. Лише у 2022 році, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, було зареєстровано майже чверть мільярда випадків цієї паразитарної інфекції у 85 країнах, а також понад 600 тисяч смертей від неї. Збудниками малярії у людей є п’ять видів плазмодіїв (Plasmodium) – внутрішньоклітинних паразитичних найпростіших, серед яких два види є найнебезпечнішими: P. vivax і P. falciparum.
Точне походження та розповсюдження плазмодіїв і їхніх основних переносників – малярійних комарів (Anopheles) у доісторичні часи залишається невідомим. Наприклад, давньоіндійські священні тексти першого тисячоліття до нашої ери містять посилання на хворобу, яка могла бути малярією. У Європі Гіппократ описав цю паразитарну інфекцію наприкінці V або на початку IV століття до н.е. Крім того, за допомогою методів палеогенетики, вчені виділили ДНК плазмодія малярії P. falciparum з останків давньоримської людини, яка жила на півдні Апеннінського півострова в I-II століттях н.е.
У новій статті команда вчених із 79 наукових організацій з усього світу, під керівництвом Йоханнеса Краузе з Інституту еволюційної антропології Макса Планка, представила результати метагеномного аналізу, в якому дослідники вивчили понад десять тисяч бібліотек стародавнього і історичного ДНК. У результаті цього дослідження було ідентифіковано 36 випадків зараження людей плазмодіями: 21 випадок P. vivax, 10 випадків P. falciparum, 2 випадки P. malariae, 2 випадки одночасного інфікування P. falciparum і P. malariae та 1 випадок одночасного інфікування P. falciparum і P. vivax. Останки цих людей були знайдені на 26 археологічних об’єктах у 16 сучасних країнах. Найдавніші випадки датуються IV тисячоліттям до н.е., а найпізніші – XVIII століттям н.е.
Найдавніші випадки інфікування Plasmodium vivax були виявлені в Європі. Наприклад, в останках дівчинки віком 2,5-3,5 років з неолітичного археологічного об’єкта в Лейбінгені, Німеччина, яка жила приблизно у 3637-3528 роках до н.е. і належала до Баальберзької культури. Ще один випадок був знайдений в археологічному об’єкті Куева де лас Лечусас в Іспанії, де вчені виявили останки чоловіка, який жив приблизно у 3300-2300 роках до н.е. і страждав також від вірусу гепатиту B. Третій найдавніший приклад малярії був знайдений у Росії – з монумента Гундоровка в Самарській області, де археологи знайшли останки дорослого чоловіка з Халколіту, який жив на межі IV і III тисячоліть до н.е.
Найдавніші випадки інфікування Plasmodium falciparum, на територіях поза відомими осередками малярії в давнину, походять з Австрії та Непалу. Наприклад, в Австрії інфікування було виявлено у дорослого чоловіка з археологічного об’єкта Геттлесбрунн латенської культури, який жив приблизно у 350-250 роках до н.е. Інший випадок був знайдений у Непалі, що є примітним не лише датуванням (близько 804-765 років до н.е.), але й тим, що його було знайдено на висоті приблизно 2800 метрів над рівнем моря. Це вказує на те, що він міг заразитися, перебуваючи в низинній місцевості, де були присутні малярійні комарі. Дослідники також виявили випадок інфікування Plasmodium vivax у чоловіка з території сучасного Перу, який жив у високогір’ї між 1437 і 1617 роками н.е.
Вчені також відзначили, як збудники малярії могли потрапити до Америки. За їхніми даними, Plasmodium vivax, ймовірно, був завезений з Європи, тоді як американські штами Plasmodium falciparum виявилися близькими до варіантів, що нині поширені у Західній, Центральній та Східній Африці. Це свідчить про те, що Plasmodium falciparum, швидше за все, поширився в Новий Світ внаслідок трансатлантичної торгівлі.