Антарктида не завжди була такою холодною і сніжною, але обмерзла вона стрімко. Вчені пов’язали це з перерозподілом течій і… дощами.
Близько 34 млн років тому Антарктида перемістилася до Південного полюса, до того часу лише помірно холодна, вона стрімко покрилася льодом. На сьогодні антарктичний крижаний щит став найбільшим на планеті. У ньому міститься близько 30 млн куб. км льоду – близько 80 відсотків усієї прісної води на планеті, – а сама Антарктида залишається найбільш холодним місцем на ній.
У статті, опублікованій в журналі Nature Geoscience, геологи пояснили настільки потужне охолодження під дією двох факторів. По-перше, протока Дрейка, що розділяє Антарктиду і Південну Америку, стала глибшою і ширшою, що посилило перемішування води в полярних широтах Тихого і Атлантичного океанів. Теплі течії – такі як Гольфстрім – стали швидше прямувати на північ, забезпечуючи прискорене охолодження Антарктики.
Все це дозволило проявитися другому фактору: зниженню рівня вуглекислого газу в атмосфері. Воно падало ще з початку кайнозою, більше 60 млн років тому, однак зміни в океанських течіях різко прискорили цей процес. Дощі стали йти набагато частіше, «вимиваючи» з повітря вуглекислий газ, який, взаємодіючи з гірськими породами, зв’язувався в них. Відповідно, знижувалася і зігріваюча «парникова» дія.
Варто сказати, що досі перерозподіл океанських течій за рахунок збільшення протоки Дрейка, з одного боку, і падіння вмісту вуглекислого газу в атмосфері, з іншого, розглядалися як конкуруючі гіпотези для пояснення обмерзання Антарктики. Авторам нової роботи вдалося об’єднати обидві версії.
«Для нас це надзвичайно цікавий урок», – підкреслює один з авторів, професор канадського Університету Макґілла Ґален Хелверстон (Galen Halverson). Справді, вчені показують картину «перемикання» клімату між двома стабільними станами: льодовики або відсутні, або швидко і повністю покривають материк.