Технології

Створено прискорювач для біодизеля

Міжнародний науковий колектив за участю вчених університету МІСІС, синтезував ефективний промисловий каталізатор для виробництва біопалива, що дозволяє отримувати його швидше і при низьких температурах.

Результати роботи опубліковані в міжнародному науковому журналі Asian Journal of Chemistry. Темпи зростання екологічних проблем і одночасна світова енергетична криза мотивують вчених по всьому світу активніше шукати альтернативні способи отримання енергії. Відмінним прикладом відновлюваної енергетики є біодизель – рідке моторне біопаливо, яке може допомогти компенсувати зростаючий попит на «зелені» енергоносії.

Біодизель має ряд переваг перед вуглеводневим паливом: він більш безпечний, нетоксичний, біорозкладаний і містить мінімальну кількість сірки та її сполук. Він більш насичений киснем, ніж звичайне мінеральне дизельне паливо, і згорає в двигуні більш ефективно, таким чином, призводить до меншого викиду вуглеводнів, CO2 і токсичних домішок. Присутність кисню також збільшує змащувальну здатність палива, що продовжує термін служби двигуна. Крім того, він має більш високе цетанове число і температуру спалаху.

Біодизель являє собою суміш ефірів жирних кислот, джерелом яких можуть служити різні рослинні олії або тваринні жири. У США і Європі біодизель виробляють з їстівних масел — соняшникової або соєвої, тоді як в Індії використовують нехарчові олії таких рослин, як ятрофа і каранджіа. Отримують біодизель реакцією етерифікації одноатомними спиртами – метанолом, етанолом та іншими.

Ключову роль у виробництві біодизеля на промисловому рівні відіграє так званий гетерогенний каталізатор. В ході хімічної реакції рослинна олія або інше джерело тригліцеридів в присутності каталізатора вступає в реакцію з одноатомними спиртами, утворюючи в фіналі біодизель і гліцерин.

У представленій науковій роботі вчені вперше використовували в якості каталізатора волластоніт – мінерал з класу силікатів, природний силікат кальцію.

“Воластоніт синтезували методом автоспалювання, при цьому L-аланін використовувався в якості палива для спалювання. Для оцінки каталітичної здатності отриманого воластоніту була проведена реакція переетерифікації соєвої олії метанолом. Після реакції біодизель, гліцерин і каталізатор розділяли центрифугуванням. Щоб оптимізувати відсоток каталізатора, використовуваного у виробництві біодизеля, нами було проведено ряд дослідів з каталізаторами різної якості. У підсумку ми зробили висновок, що оксид лужного металу і кремнезем у складі воластоніт допоміг у виробництві біодизеля (82,6 відсотка) за менший час і при більш низькій температурі», — розповів один з авторів дослідження, науковий співробітник університету місіс Раджан Чоудхарі.
Нині науковий колектив продовжує оптимізацію отриманого каталізатора під промисловий формат використання.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


comments powered by HyperComments
Back to top button
comments powered by HyperComments