Дослідження показало, що одна сушильна машина може бути відповідальною за викидання 120 мільйонів мікропластикових волокон у повітря щороку! Раніше вчені загострювали увагу на пральних машинах, але, як виявилося, вони завдають меншої шкоди.
Згідно з дослідженнями професора Кеннета Люнга, директора Державної ключової лабораторії забруднення морського середовища (SKLMP) та хімічного факультету Міського університету Гонконгу, сушильні машини є одним з основних джерел забруднення атмосфери мікроволокнами.
Як відзначають фахівці, головна проблема в боротьбі з мікропластиком полягає в тому, що люди не завжди знають джерело забруднення. “Як тільки ми дізнаємося джерело, ми зможемо почати контролювати його за допомогою простих методів“, – сказав Люнг.
Мікроволокна являють собою поширену групу мікропластиків. Під час прання та сушіння тертя призводить до того, що матеріали втрачають волокна. Через їх невеликий розмір багато прослизають через фільтри в сушильних машинах і потрапляють в навколишнє середовище. Раніше їх вже виявляли у воді, їжі і навіть в плацентах ненароджених немовлят! Ці крихітні пластикові частинки були виявлені навіть у найвіддаленіших регіонах, від Арктики до високих шарів тропосфери Землі.
В рамках нового дослідження вчені сушили одяг з поліестеру і бавовни під час окремих 15-хвилинних циклів. Вони вимірювали, скільки мікроволокон було випущено через вентиляційний отвір машини. У той час як натуральні матеріали, такі як бавовна, теж залишають волокна, вони можуть перетравлюватися тваринами і «відносно швидко розкладатися в навколишньому середовищі», проте мікроволокна з поліестеру не можуть похвалитися такими властивостями.
Команда підрахувала, що кожна “сушарка” щорічно виробляє і викидає в повітря від 90 до 120 мільйонів мікроволокон. Результати також показують, що сушильні машини виділяють в повітря в 40 разів більше мікроволокон, ніж пральні машини в воду, якщо порівняти навантаження однакового розміру. Єдиний варіант “порятунку” від такого типу забруднення — розробка нових фільтрів. Зараз команда Люнга займається цим питанням.