Пролетівши повз Урана майже 40 років тому, зонд Voyager 2 зареєстрував популяцію високоенергетичних частинок, «замкнених» його магнітним полем. Вчені припускають, що це скупчення іонів може живитися викидами з супутників Аріеля або Міранди, вказуючи на наявність підповерхневого океану принаймні у одного з них.
Планета Уран — це крижаний гігант з власною системою кілець і майже трьома десятками супутників. Його вісь сильно відхилена від площини орбіти, і, на відміну від інших планет Сонячної системи, Уран обертається «на боці», повертаючись до Сонця то екватором, то одним, то іншим полюсом. Втім, він дотепер залишається вивчений куди гірше, ніж Юпітер або Сатурн. Вчені лише обговорюють можливість відправки спеціальної місія в систему Урана.
Поки ж єдиним апаратом, який ненадовго відвідав околиці Урана, залишається Voyager 2, що пролетів повз в 1986 році. Нещодавно вчені повернулися до даних, які були зібрані детектором LECP, що тоді працювали на зонді і розглянули популяцію високоенергетичних частинок, уловлених магнітним полем планети. Новий аналіз показав, що ця особливість може свідчити про наявність океанів на Міранді і (або) Аріель — великих супутниках крижаного гіганта. Стаття про це прийнята до публікації в журналі Geophysical Research Letters.
Йен Коен (Ian Cohen) і його колеги з Лабораторії прикладної фізики Університету Джонса Хопкінса відзначили, що частинки, зареєстровані Voyager 2, не розподіляються широко, а зберігаються в порівняно обмеженій області, приблизно посередині між орбітами супутників Аріеля і Міранди. Це вказує на те, що у популяції є джерело, яке постійно підживлює її, на зразок викидів, що б’ють з-під поверхні супутника Сатурна Енцелада.
Гейзери і деякі інші особливості Енцелада вказують на те, що під його крижаною корою ховається досить великий океан рідкої води. Тому Коен зі співавторами зробили припущення про наявність аналогічних резервуарів на місяцях Урана — Аріель і Міранді — або хоча б на одному з них. Про те ж можуть говорити деякі особливості поверхні цих небесних тіл, помічені під час прольоту Voyager 2.
На отриманих тоді знімках видно ділянки, які можуть бути слідами води, що вилилася і замерзла. Щобільше, зонд побачив аналогічні деталі на трьох інших великих супутниках Урана: Умбріеле, Обероне і Титаніі. Можливо, океани є у них всіх, але щоб з’ясувати це остаточно, доведеться дочекатися відправки нової космічної місії, яка відвідає систему далекого крижаного гіганта.