Вчені прийшли до висновку, що є безліч зірок, які пролітають у відносній близькості від Сонця, та здатних направити до нашої планети комети, які представляють значну загрозу.
Нещодавно відбулася важлива астрономічна подія — з нашою планетою зблизився потенційно небезпечний астероїд (3122) «Флоренс», діаметр якого перевищує 4 км. Впади такий об’єкт на Землю, клімат на нашій планеті, ймовірно, змінився би назавжди. Тому прогнозування зіткнення з Землею небесних тіл — один з найбільш важливих аспектів сучасної науки. І зараз німецький вчений Корін Бейлер-Джонс (Coryn Bailer-Jones) опублікував в Astronomy & Astrophysics статтю, присвячену цьому питанню.
Дослідник встановив, що близькі прольоти сусідніх світил можуть збити з шляху численні комети, які знаходяться в хмарі Оорта. Це гіпотетична область Сонячної системи, яку вважають джерелом довгоперіодичних комет. За розрахунками вчених, хмара Оорта може приховувати трильйони ядер комет, розмір яких перевищує 1,3 км. Існування області не доведено, але на користь цього свідчать деякі непрямі свідчення. Середня очікувана відстань до зовнішніх кордонів хмари Оорта — один світловий рік. За оцінками Коріна Бейлера-Джонса, протягом наступних мільйонів років від 19 до 24 світил пройдуть на відстані 3,26 світлових року від Сонця. Цієї відстані достатньо, щоб комети хмари Оорта збилися зі звичного шляху.
Зовсім не обов’язково, що ці об’єкти направляються прямо до Землі. Ймовірність зіткнення з нашою планетою буде залежати від безлічі факторів, зокрема її положення на орбіті навколо Сонця.
Передбачувана відстань до хмари Оорта порівняно з іншою частиною Сонячної системи / ©wikipedia Комети, як правило, є невеликими небесними тілами, які не становлять загрози для Землі. Але зіткнення з планетою великої комети може призвести до непередбачуваних наслідків в атмосфері та в магнітосфері Землі.
Німецький вчений розрахував і інші схожі небезпеки. Крім вже названих «сусідніх» зірок, в наступні мільйони років ще до 600 світил пройдуть від нас на відстані 16 світлових років. Це, звичайно, дуже далеко, але масивні зірки навіть на такій відстані здатні вплинути на об’єкти в хмарі Оорта. Всі ці дані були отримані на основі відомостей, надісланих космічною обсерваторією Gaia, запущеною в 2013 році і яка працює в оптичному діапазоні. Вона має найбільший цифровий сенсор з усіх коли-небудь створених для космічних місій. Вчені сподіваються, що з допомогою Gaia можна буде з’ясувати координати, напрямок руху, а також спектральний клас приблизно мільярди зірок.
