Астрономи за допомогою даних апарату Dawn з’ясували, де могла утворитися карликова планета Церера. Виявилося, що її складна геологія та наявність аміаку на поверхні вказують на можливе походження планети за межами головного поясу астероїдів. Однак нові дослідження ставлять під сумнів цю гіпотезу.
Вчені довго шукали відповідь на питання, чи утворилася Церера в головному поясі астероїдів, чи прийшла туди з більш віддалених регіонів Сонячної системи.
Астрономи використовували дані космічного апарату Dawn, щоб вивчити походження карликової планети Церера, розташованої в головному поясі астероїдів між Марсом і Юпітером. Дослідження опубліковано в Journal of Geophysical Research: Planets.
Церера обертається навколо Сонця в головному поясі астероїдів, і більшість теорій припускає, що вона сформувалася там. Однак Церера має особливості, які відрізняють її від інших об’єктів у цьому районі.
Виникло припущення, що Церера діаметром 960 км могла з’явитися у віддалених частинах Сонячної системи і пізніше переміститися в головний пояс астероїдів. Науковці зазначають, що Церера – не лише найбільший об’єкт у поясі астероїдів, а й має складнішу геологію. Наприклад, дані Dawn, зібрані 2015 року, показали наявність замороженого аміаку на поверхні Церери. Це незвично, оскільки аміак не повинен зберігатися в таких умовах, якщо він не був перенесений з іншого місця.
Однак дослідження кратера Консус, вік якого становить 450 мільйонів років і діаметр 64 км, показало, що Церерера все ж могла сформуватися в головному поясі астероїдів. На Церері є вулкани, що викидають не лаву, а холодний крижаний бруд. Цей тип вулканізму, ймовірно, сформував поверхню планети за мільярди років. Кратер Консус містить залишки соляного розчину, що піднімався на поверхню з глибин Церери, особливо з шару між мантією і корою.
Фото: MPS
Соляні відкладення в кратері Консус мають жовтуватий відтінок, що може вказувати на високий вміст амонію – форми аміаку з додатковим водневим іоном. Раніше вважалося, що амоній не може утворюватися близько до Сонця, але зараз учені пов’язують його із соляним розчином із надр Церери, підтверджуючи, що Церера, імовірно, завжди перебувала в головному поясі астероїдів.
Астрономи вважають, що амоній був частиною матеріалу, з якого сформувалася Церера. Через неможливість амонію об’єднатися з іншими речовинами в мантії, він накопичувався в соляному розчині між мантією і корою, поширюючись по всій Церері. Згодом вулкани принесли амоній у кору, а кратери від ударів астероїдів зробили його видимим на поверхні.