Недавнє відкриття двох суперземель поблизу червоних карликів на відстані 104 та 133 світлових років від Сонця не лише надає нові дані про екзопланети, але й потенційно пояснює природу “зазору Фултона” — статистичної аномалії у розподілі радіусів екзопланет.
“Зазор Фултона” є важливою концепцією в екзопланетології, що відображає дефіцит екзопланет із радіусами між 1,5 та 2 радіусами Землі. Цей зазор розділяє суперземлі та міні-нептуни, що є важливим для розуміння процесів формування та еволюції планет. Дослідники з Льєжського університету виявили дві екзопланети — TOI-6002b та TOI-5713b, розташовані на внутрішніх краях населених зон своїх зірок. Ці планети можуть допомогти перевірити існуючі теорії щодо “зазору Фултона”, такі як модель втрати атмосфери через високоенергетичне випромінювання або тепловиділення.
TOI-6002b з радіусом 1,65 радіуса Землі та рівнем опромінення, що в 1,77 раза перевищує потік, який отримує Земля, може бути як скелястою, так і багатою на воду планетою. TOI-5713b, з радіусом 1,77 радіуса Землі і опроміненням, що перевищує земний рівень у 2,42 раза, ймовірно належить до планет, багатих на воду. Обидві екзопланети мають рівноважні температури близько 321–347 Кельвінів, що робить їх цікавими для вивчення складу та еволюції планетних атмосфер.
Ці відкриття підкреслюють важливість точних вимірювань мас і об’ємних густин для кращого розуміння природи екзопланет, які перебувають на межі “зазору Фултона”. Подальші дослідження дозволять уточнити ці моделі та можуть виявити нові закономірності в еволюції екзопланет, розташованих у схожих умовах.