Дослідження за допомогою телескопа Джеймса Вебба встановило нові обмеження для існування планет навколо Епсилон Ерідана та випробувало вдосконалену методику виявлення слабких сигналів.
Попри відсутність підтвердженого відкриття, робота команди демонструє, що негативний результат може бути ключовим для наукового поступу. “Ми не виявили планети, але встановили межі, в яких їх точно немає”, — йдеться у висновках авторів дослідження. Ці спостереження стали частиною цілеспрямованої програми JWST, де головну увагу приділено об’єктам, розташованим не більше ніж у 15 світлових роках. Зірка Епсилон Ерідана, розташована на відстані 10,5 світлових років, — один з найближчих до Сонця молодих об’єктів, що підходить для такого дослідження.
Ключовим аспектом став виявлений світловий сигнал, що “майже збігався з передбаченим положенням планети”. Проте близькість до коронографічного артефакту — т. зв. “шестикутника” — унеможливила підтвердження сигналу. Другий потенційний кандидат, розташований на відстані 45 а.о., був фактично виключений як планета, адже спостереження не виявили жодних об’єктів розміром із Сатурн за межами 16 а.о. Водночас слабке віддзеркалення на східному боці зірки було класифіковано як пил диска, а не супутній об’єкт.
Важливим проривом стало випробування стратегії спостереження “трьох рулонів”, яка збільшує чутливість телескопа на 20–30%. “Це перший раз, коли ми реалізували третє обертання JWST для глибшої візуалізації”, — зазначили дослідники. Раніше телескоп здійснював лише два кути обертання для зниження системних перешкод. Тепер, завдяки третьому рулону, відкривається нова перспектива для виявлення слабких сигналів у найближчих зоряних системах.
Отримані результати не лише звузили зону пошуку планет, а й забезпечили прорив у методології спостережень, що має довготривале значення для астрономії.