Сучасний ринок насичений різними теплоізоляційними матеріалами. Вибираючи, яким матеріалом утеплити приватний будинок своїми руками, зверніть увагу на такі характеристики:
Коефіцієнт теплопровідності (надалі просто «?», Вт / (м · К)). Чим він нижчий, тим краще. Точніше – тим менший шар даного утеплювача доведеться використовувати.
Коефіцієнт водопоглинання (% по масі). Показує, скільки здатний матеріал вбирати в себе вологи. Відповідно, чим більше цей показник, тим більше вірогідність, що в деяких конструкціях даний утеплювач втратить свої властивості за короткий термін. Чим менше цей показник, тим краще.
Щільність (кг/м3). Показує масу утеплювача, це дозволяє розрахувати, наскільки він робить важчою конструкцію і чи здатна вона витримати таку вагу.
Клас по горючості. Існують класи від Г1 до Г4. Для утеплення житлових приміщень краще використовувати матеріали класу Г1, вони перестають горіти без джерела відкритого вогню.
Екологічність. Насправді цей параметр може бути не важливий для деяких. Але якщо Ви дбаєте про своє здоров’я та здоров’я своєї родини, то намагайтеся вибрати найбільш натуральний матеріал, який не виділяє ніяких речовин у повітря і не містить синтетичних домішок або зв’язуючих.\
Довговічність матеріалу.
Паропропускна здатність.
Складність монтажу.
Звукоізоляційні здібності.
Матеріали з неорганічної сировини
Мінеральна вата (? = 0,041 – 0,044 Вт / (м · К)) являє собою волокнистий матеріал, схожий на вату, одержуваний з різних гірських порід або шлаків. За формою випуску буває в рулонах або плитах. Також бувають вироби різної щільності, від 20 кг/м3 до 200 кг/м3. Це дозволяє підібрати саме той тип вати, який необхідний у тій чи іншій ситуації.
До того ж будь-яка вата – добре гасить повітряний шум і володіє приголомшливими звукоізоляційні характеристики, окрім того, паропроникна («дихає»). Не горить, але в ній можуть завестися гризуни.
Основним і головним недоліком будь-якої вати як утеплювача є те, що вона здатна вбирати до 70% вологи. А при тому, що ввібравши вже 2%, вона втрачає 50% ізоляційних властивостей і вже ніколи не висохне повністю, використання її для утеплення зовнішніх конструкцій: незахищеного фасаду або покрівлі – просто безумство.
Пінополістирол або пінопласт (? = 0,033 – 0,037 Вт / (м · К)) – безліч пластмасових кульок, з’єднаних між собою пресовим або безпресовим способом, усередині яких закрите повітря. Для отримання такої газонаповненої пластмаси використовують гаряче формування. Даний матеріал виробляється тільки в плитах, але буває різної щільності, від 11 до 35 кг/м3. Пінопласт – крихкий матеріал, не витримує великих навантажень, горить, при цьому виділяючи токсичні гази, а також руйнується під дією сонячних променів.
Незважаючи на те, що пінопласт добре теплоізолюється, при цьому мало набирає вологу, у нього теж є істотний недолік: він не «дихає», а значить, в будинку доведеться монтувати серйозну припливно-витяжну вентиляційну систему. Також пінополістирол все ж набирає вологу при прямому намоканні. У такому випадку він стає абсолютно непридатним для подальшого використання. Та у нього безсумнівна перевага над всіма відомими утеплювачами – він дешевий. Перевірити це можете, завітавши на портал . Окрім того, можна отримати максимум від такого утеплювача, коли будуть дотримані всі необхідні норми при монтажу.
Екструдований пінополістирол або ЕППС (? = 0,028 – 0,032 Вт / (м · К)) – замкнуті осередки полістиролу з повітрям. Даний матеріал практично зовсім не вбирає вологу і не пропускає повітря. Випускається в плитах, зручних для монтажу. Основна перевага екструдованого пінополістиролу по відношенню до пінопласту – це велика міцність. При цьому він також «не дихає», горить і виділяє токсичні гази.
Тут ми розглянули найпопулярніші матеріали, які рекомендують у першу чергу всі фахівці з утеплення приватних будинків. Якщо ж Вас не влаштовує перспектива жити в сучасному синтетичному термосі, можете розглянути інші матеріали, наведені нижче.
«Теплі» штукатурки (? = 0,065 Вт / (м · К)) являють собою суміш, в яку включені маленькі кульки (1 – 2 мм) зі спіненого скла, білий цемент і різні добавки, що підвищують адгезію, гідрофобізуючі, пароутворюючі та інші. Кульки зі спіненого скла надають суміші підвищені теплоізоляційні влистивості.
«Теплі» штукатурки «дихають», не пропускають вологу (служать гідроізоляцією), не горять.
По суті, даний матеріал служить відразу звукоізоляцією, теплоізоляцією, гідроізоляцією, при цьому не боїться сонячних променів, вогню, вологи (не пропускає), паропроникний, піддається ремонту, та коштує не дешево…
Матеріали з органічної сировини – натуральні
Коркові утеплювачі (? = 0,045 – 0,06 Вт / (м · К)) виготовляються з кори коркового дуба (масиву) або вдруге переробленої коркової крихти. Принцип виготовлення такий: подрібнена до стану порошку пробка обробляється під високим тиском гарячою парою, потім пресується у формах з використанням сполучного – натуральної смоли, після тужавіння залишиться тільки розрізати на плити.
Пробка «дихає», тобто пропускає повітря, на ній не утворюється цвіль і інші гриби, але вона займиста від вогню. Правда, при горінні не виділяє ніяких токсичних речовин.
Корковими утеплювачами можна покривати дахи, стелі, зовнішні і внутрішні стіни і підлоги.
Ековата або целюлозна вата (? = 0,032 – 0,038 Вт / (м · К)) виготовляється з переробленої макулатури без додавання синтетичних сполучних, єдине – оброблена антипіренами, щоб знизити пожежонебезпеку.
Целюлозні утеплювачі «дихають», стійкі до утворення цвілі або інших грибів, але добре вбирають вологу, а значить, вимагають захисту від води. Матеріал у вигляді вати не витримує механічних навантажень, тому його має сенс використовувати для утеплення горищ. Також з паперу виробляють жорсткі утеплювачі, але вже з додаванням сполучних елементів.
Пенька (прядиво) (? = 0,04 – 0,05 Вт / (м · К)) служить сировиною для виробництва безлічі теплоізоляційних матеріалів на основі прядивних волокон. Форма випуску буває різною: мати, плити, рулони, окремі волокна, які можна використовувати для закладення щілин. Для зменшення пожежонебезпеки в матеріал додаються солі бору. Незважаючи на те, що щільність матеріалу дорівнює 20 – 68 кг/м3, пенька погано витримує навантаження.
Пенька «дихає», не боїться грибка, використовується для утеплення дахів, перекриттів, фасадів і стін.
Солома (? = 0,038 – 0,072 Вт / (м · К)) – прекрасний утеплювач, який можна використовувати для виготовлення легких перекриттів, стін і дахів. Як матеріал використовують солому жита, пшениці, ячменю, вівса. Її пресують і перев’язують сіткою, дротом або шнурами. Щільність солом’яних утеплювачів 90 – 125 кг/м3, їх можна зверху оштукатуривать.
Солома «дихає», але і горить добре. Тому іноді її обробляють антипіренами.
Водорості (? = 0,045 – 0,046 Вт / (м · К)) перед тим як стати теплоізоляційним матеріалом, висушуються, надалі з них виробляють плитні матеріали, сипучі або трапи з морських водоростей. Завдяки морській солі, водорості не бояться грибків та іншої цвілі. Щільність 70 – 80 кг/м3.
Трапи з морських водоростей не горять, не гниють, в них не заводиться цвіль і велика живність (миші). Розташовані під водоростями дерев’яні балки, крокви або дошки завжди підтримуються в сухому стані, тому служать довго. Водорості використовують для утеплення дахів, перекриттів і стін.