Золотий вік Нідерландів не був би таким сяючим без особливого внеску Рембрандта ван Рейна. Хіміки з Рейксмузею та Амстердамського університету розкрили секрет використання пігментів, які додали неймовірного сяйва його шедевру “Нічний дозор”.
Рембрандт досягнув цього ефекту завдяки незвичному поєднанню свинцево-олов’яного жовтого та червоно-помаранчевих пігментів, виготовлених з миш’яку та сірки. Це відкриття було зроблено в рамках проєкту Операція “Нічна варта”, який розпочався у 2019 році з метою детальнішого вивчення та консервації цього шедевру.
Дослідження було опубліковане в Heritage Science.
Мистецтвознавці зазначають, що палітра Рембрандта є надзвичайно складною. Проте до недавнього часу було відомо мало про кольори, які він використовував у “Нічному дозорі”. У 2017 році рентгенівські знімки іншої картини Рембрандта виявили новий пігмент – жовтий до помаранчевого штучний орпімент, що містить миш’як. Однак золото “Нічного дозору” відрізняється від цього пігменту.
У 17 столітті деякі багаті пігменти виготовлялися шляхом додавання миш’яку або сірки до нагрітих природних миш’яково-сірчаних руд, таких як орпімент або реалгар. Фарба, яку Рембрандт використав для створення золотистого відтінку в “Нічному дозорі”, містила жовті, помаранчеві та червоні пігменти парареальгару.
Дослідження показало, що Рембрандт використовував невелику кількість яскраво-помаранчевої фарби для підкреслення тіней від золотої вишивки на рукавах дублета та вишитому плащі одного з ополченців. Пігменти сульфіду миш’яку, ймовірно, були або змішані Рембрандтом для створення золота, або придбані ним вже у готовій суміші в Амстердамі.
Це відкриття свідчить про наявність більшої кількості токсичних пігментів у Європі 17-го століття, ніж вважали історики. Присутність парареальгару в європейських картинах підтверджена лише в кількох випадках. Можливо, Рембрандт був одним з перших, хто використовував ці пігменти, або він був одним з багатьох художників того часу, що користувалися токсичними парареальгаровими пігментами.