Дослідження 500-річних трансильванських щоденників розкриває вплив Малого льодовикового періоду на регіон, показуючи екстремальні погодні явища, які призводили до голоду, епідемій та соціальних змін.
Архівні джерела, зокрема щоденники, дорожні нотатки, парафіяльні та монастирські реєстри, містять унікальні свідчення про кліматичні умови минулих століть. У другій половині XVI століття Європа зазнала падіння температури на 0,5°C через Малий льодовиковий період, що спричинило збільшення опадів і часті повені. Однак Трансильванія демонструвала інший кліматичний профіль: протягом XVI століття спекотна погода зустрічалася частіше, ніж холодна.
Кліматичні екстремуми та соціальні виклики
Першу половину XVI століття дослідники характеризують як період спеки та посух. Один із документів 1540 року описує, що
На відміну від західної Європи, де Малий льодовиковий період посилився раніше, у Трансильванії цей кліматичний феномен, ймовірно, розпочався із затримкою, що підтверджують пізніші історичні джерела.
Катастрофічні наслідки екстремальної погоди
Кліматичні коливання XVI століття мали значні соціально-економічні наслідки. Архівні записи зафіксували 30 років, протягом яких регіон спустошувала Чорна Смерть, 23 роки голоду та дев’ять років нашестя сарани.
Окрім катастроф, спричинених погодними умовами, вони впливали на структуру поселень і технологічний розвиток.
Людський фактор у кліматичних змінах
Хроніки та щоденники демонструють емоційне сприйняття кліматичних подій населенням, їхню адаптацію та стратегії виживання. Однак дослідники визнають обмеження таких джерел: грамотність у XVI столітті була низькою, записи часто суб’єктивні та фрагментарні. Наприклад, щодо 15 років у документах немає жодних даних, що може бути наслідком втрати записів або їхньої суперечливості.
Попри це, дослідження історичних документів допомагає не лише реконструювати минулі кліматичні зміни, а й формувати сучасні стратегії кліматичної стійкості.