Унікально збережений іхтіозавр пліенсбахського періоду демонструє, як еволюційні зміни морських рептилій відбувалися раніше, ніж вважалося.
Іхтіозаври — «вимерлі морські плазуни юрського та крейдового періодів» — тривалий час домінували в океанах мезозою. На узбережжі юрського періоду Великої Британії виявлено майже повний скелет нового виду. Його ідентифіковано як Xiphodracon goldencapensis, раніше невідомий науці. Знахідка заповнює прогалину в палеонтологічному літописі.
Новий вид мав розміри сучасного дельфіна та характерну «довгу мечоподібну морду». Скелет зберігся у винятково тривимірному стані. Череп містить велику очницю та унікальні кісткові структури. Ймовірно, тварина живилася рибою та головоногими молюсками.
Дослідження очолив доктор Дін Ломакс із Манчестерського університету. Він зазначає: «Xiphodracon є відсутнім елементом пазлу іхтіозаврів». Вчений підкреслює, що вид ближчий до пізніших юрських форм. Це дозволяє точніше датувати оновлення фауни.
Професор Джуді Массаре додає: «Суттєва зміна видового різноманіття відбулася саме в пліенсбахському періоді». Раніше цей етап залишався майже без викопних доказів. Знахідка підтверджує різкий еволюційний зсув. Причини змін поки що залишаються невідомими.
Доктор Ерін Максвелл зазначає: «Життя в мезозойських океанах було небезпечним». Сліди травм і укусу хижака на черепі вказують на ймовірну причину смерті. Xiphodracon goldencapensis розширює уявлення про біорізноманіття юрських морів. Він є ключовим свідченням складної еволюційної історії іхтіозаврів.